У буремні роки перебудови запав мені яскравий приклад більшовицького вирішення складних проблем. Після завершення громадянської війни комуністичний режим серед інших негараздів, виявилась страшенна нестача паровозів. Проблему вирішили революційно: закупили найпотужніші паровози у Швеції, аби мати можливість тягти більшу кількість вагонів у потягу, ніж зазвичай. Автором геніальної ідеї був нарком шляхів сполучення Троцький, активно підтриманий Леніним.
Щастя було недовгим: виявилось, що рейки колишньої імперії не розраховані на підвищені навантаження, і швидко виходять з ладу. Різко зросла кількість аварій і катастроф. Замість «паровозного голоду» отримали купу нових проблем. Довелось ставити капіталістичних залізних коней у відстій і вклонятися контрреволюційним інженерам-залізничникам.
Притаманний більшовикам підхід до будь яких проблем – знаходимо ключову ланку — міняємо — профіт! - блискуче відтворює уряд Януковича в усіх справах, за які береться. Державі не вистачає грошей? Бізнесу важко працювати? Пенсії малі? У пенсійному фонді катма грошей? Напишемо кодекс – і буде щастя! Кодекси написано, економіка зупиняється, дефіцит пенсійного фонду росте…
Про рейки забули…
МВФ не дає грошей? Європейський Союз згортає співробітництво? Клюєва з Хорошковським — у Вашінгтон та Брюссель! Не сподобались? Хто в нас ще є? Молодий, прогресивний, європейські налаштований? О, Порошенко, він ще й мови знає!
Петро Олексійович, дарма що призначений (чи притягнутий?) для зовнішнього використання, як виявилось, має власного «паровоза». На відміну лопат і городів від Азарова, щоб не скиглити, чи корейських поїздів від Колєснікова, що, кажуть, мають якісь проблеми з українськими перонами (знову про рейки забули?), у нього є “електронні торги”.
Корупції не буде! Комп'ютер вирішуватиме!
(Щоб не було закидів у незнанні предмету повідомляю: маю досвід участі у електронних тендерах провідного німецького автовиробника)
Не є зрозумілим, яким чином електронні торги заважатимуть чиновникам замовляти шикарні автомобілі, чартерні рейси та інші життєві радощі і купувати бажане за процедурою закупівель у одного учасника. І чи зможе комп’ютер довести тендерному комітету, що пропозиція з найнижчою ціною, але від невідомого членам комітету підприємства, повністю відповідає умовам замовника.
Хіба комп’ютерна програма буде складати вимоги до учасників тендерів? Хіба зникнуть технічні умови, прочитавши які підприємець розуміє – це написано фірмою А, а це – для компаніею Б? Хіба Порошенко не знає про ці відпрацьовані схеми? Чому «Рошен» ігнорував державні тендери на закупівлю новорічних солодких подарунків, віддавши замовлення донецькому «Конті», що належить міністру Колеснікову?
Як самоцензура на провідних телеканалах, підприємців охопила епідемія апатії у боротьбі за державні замовлення. Навіщо витрачати сили, якщо замовлення міністерства Х все одно отримає близьке до міністра підприємство Z? Доцільніше допродати залишки продукції, розрахуватись із постачальниками та робітниками, конвертувати гривню у більш надійну валюту, та скоріш визначатись, у яких країнах умови для бізнесу кращі. Вибір величезний, бо важко знайти, де гірші, ніж у нас.
І от пан Порошенко проголошує, що має чарівний засіб майже миттєвої дії. Знавців такого кшталту у нас, правда, чимало. От, наприклад, непримиренний борець зі злочинною владою регіоналів нардеп-регіонал Кінах
нарешті побачив проблеми українського підприємництва. Рішення? Потрібна програма розвитку підприємництва! Чи знає сивочолий захисник економічно активних верств суспільства, нардеп, екс-прем'єр, екс-секретар Радбезу та прочая, прочая, що програма існує! Складається з Цивільного, Бюджетного, Податкового, Митного, Пенсійного кодексів, із все ширшим застосуванням Кримінального та Кримінально-Процесуального. Сприяють втіленню цієї програми податкова служба, податкова міліція, просто міліція, СБУ, прокуратура, незалежні суди, антимонопольні комітети і держадміністрації усіляких рівнів, і просто суспільно активні особистості із характерною зовнішністю, якими вперто не цікавляться вищезазначені правоохоронні органи.
Ще один екс-Че Гевара нашої модерної країни пан Каськів (ну як же без нього!) днями осягнув, чому саме його агенція, на відміну від польської, ніяк не зажене до України обіцяні 7 млрд доларів інвестицій щорічно – у нас же Інвестиційного кодексу досі немає! От тільки напишемо, одразу попре!
Бо стиль задає сам гарант Конституції: як повернути українське автомобілебудування на світовий рівень? Треба програму написати!
Марно шукати, наприклад, угорську програму розвитку автомобілебудування. А от заводи Audi, Suzuki і Daimler у країні працюють. А ЗАЗ все частіше стоїть, бо не купують — програми нема.
Ну так, до відома: у Великій Британії писаної конституції досі немає. А демократія і правосуддя є.
Пану Порошенку годилося би знати, що крім електронних торгів, подоланню корупції сприяють труднощі із витратою сумнівно отриманих грошей. У цивілізованому світі від лантухів з кешем давно сахаються як від чуми. А в Україні держслужбовець чи нардеп може витрачати 150 тисяч гривень на день, не звітуючи про витрати перед суспільством, яке його начебто найняло за набагато менші гроші. Це з 1 січня наступного року, зараз ця антикорупційна норма не діє дякуючи найнезалежнішому конституційному суду. У той же час підприємець, продавши товару чи виконавши робот на 60 тисяч гривень, має того ж дня повідомити про це податкову – щоб часом не приховав від уряду Януковича 10 тисяч гривень ПДВ. Бо цей податок є стратегічним ресурсом, його треба повертати експортерам. Деяким у першу чергу, іншим – не з того регіону або з неправильними власниками – коли не будь.
Але новий міністр економіки, схоже, цими проблемами не переймається, бо винайшов свій паровоз, написав свою мантру – електронні торги. Немає сумніву, що проголошені пілотні проекти він успішно впровадить у тій самій Вінниці – бюджетним коштом, звичайно. Буде куди возити скептиків з Європи – дивіться, ми прозорі, чи як там, транспарентні - позичте грошей! Маємо свободу слова на кількох каналах — матимемо відсутність корупцію в окремому регіоні... Мали ж соціалізм у окремо взятій країні.
Шукаючи додаткові подробиці історії про Троцького, паровози і поламані рейки, я дізнався, що голодна совєцька Росія у 1921 році паровози купувала у маловідомого, малопотужного виробника, за подвійною ціною, та ще й платила золотом наперед.
Вам це нічого не нагадує?
Немає коментарів:
Дописати коментар