понеділок, 12 листопада 2012 р.

Влада належить народу

Чи треба обраним опозиціонерам іти у Раду?
Думки людей на площі (чи, скоріше, на базарі) перед ЦВК більше схилялись до того, що не треба.
Але чи є похід опозиції у Раду легітимізацією виборів і нинішньої влади
?
Нагадаю, що нинішня так звана "влада", яку я далі буду називати її справжнім ім'ям - бандою, є вже давно нелігитимною.
Громадяни та негромадяни, що входять до цього кримінального угруповування, порушили Конституцію ще у березні 2010 року - призначивши Азарова прем'єр міністром. Саме тоді почався переворот - у парламенті.
Чи може бути легітимним законодавчий орган, більшість членів якого здійснили кримінальний злочин, хоч і залишились безкарними (сподіваюсь, тимчасово)? 
Відповідно, діяльність "уряду" Азарова є протизаконною від початку. Фактично, всі його постанови, протоколи засідань, законопроекти, були б не варті паперу, на якому написані, якби не були доказами у трибуналі, який чекає на бандитів.
Але банді цього виявилось замало. 30-го вересня 2010 року вони поставили поза законом і діяльність громадянина Януковича на посаді президента - вже рішенням "конституційного суду".  До складу якого саме для цього були призначені люди, рівень кваліфікації і біографії яких не відповідають навіть формальним вимогам до суддів КС. Згодом вся судова влада була фактично ліквідована - аби банда не відволікалась на усіляку фігню.
Таким чином, трохи більше двох років тому конституційний заколот завершився. Те, що бандити коїли після цього, розбирати не будемо, у нас діє принцип поглинання меншого покарання більшим.
Отже, в Україні давно відсутня законна влада - хіба що за винятком Тернопільскої області, де облрада була обрана у березні 2009 року, хоча і там не все гаразд.
То чим участь "Батьківщини", "Свободи" та "Удару" у роботі наступної ВР є менш доцільною, ніж участь "Батьківщини" та НУНС у ВР нинішній?

Ліквідація конституційного ладу, як пам'ятаєте, виправдовувалась необхідністю створення дієвої вертикалі влади задля здійснення економічних реформ. Щоправда,  як вміють працювати пацани ми добре побачили ще у 2002-2004 роках, але тоді зростання української економіки було настільки значним, що навіть донецькі проффесіонали не могли його стримати. Наслідки діяльності "крєпкіх хазяйствєнніков" очевидні: криза на тлі відсутності будь-якого керування країною. 
І саме це дає надію.

Досі ми були надто обтяжені власними проблемами - перш за все, проблемами існування. У нас не було часу на мітинги.
Справжні сини КПСС впевнено діють за відомим ленінським рецептом: "чим гірше, тим краще". Використання парламентської трибуни для викривання дій бандитів у такій ситуації є дуже корисним.
А завдяки невблаганним законам економіки і чавунній волі проффесіоналів вже незабаром в Україні з'явиться чимало людей, що матимуть багато вільного часу - бо не матимуть роботи.
От тоді наші митинги стануть велелюдними. І депутатська недоторканість наших депутатів теж не буде зайвою.