Чиновників призначають не тільки в Україні. У Сполучених Штатах Америки також. Нагадаю, це країна з президентською формою правління, що з 2010 року дуже подобається регіоналам - тільки державний устрій, звичайно, без усіх цих витребеньок на кшталт суду присяжних, непідкупних поліцейських та бюрократів, що відчувають себе найманими працівниками народу . Так от, керманичу наймогутнішої країни світу обіцяють попсувати настрій під час обговорення кандидатів на посади міністрів оборони та директора ЦРУ. Той щось колись бовкнув про відносини з Іраном, цей начебто був жорстко налаштований проти терористів... Деяким виборцям, бач, це не подобається, і обрані ними сенатори та конгресмени мають намір передати питання простих громадян кандидатам Обами - і отримати відповіді.
- Яка дурня, - сказав би Янукович ще нещодавно. Втім, звідки йому знати про події в якійсь Америці? Леніну начебто друкували окремий екземпляр "Правди", без поганих новин - аби не турбувати. Цілком ймовірно, що на Межигір'я транслюють спеціальні ТВ-канали, на яких Україна не тільки запустила пілотований космічний корабель на Юпітер, а й надала гуманітарну допомогу капустою Європі, що вмирає з голоду і провела Олімпіаду 2022...
Дійсно, у країні безмежної демократії, якою є Україна останні майже три роки, якісь розмови у якихось парламентських комітетах з кандидатами на найвищі посади здаються анахронізмом. Є демократично обраний гарант Конституції - що ще треба? Його бажання є бажаннями більшості громадян України - хіба не так? А більшість помилятись не може!
Кажуть, Арбузова дуже здивувало питання під час вояжу до США у вересні минулого року - чому він впевнений, що його призначать прем'єром? Адже парламентські вибори ще попереду...
Але, оскільки грошей у державній скарбниці вже ледве вистачає на забаганки Януковича, а росіяни з китайцями просто дати бабла не хочуть, брати доведеться знову у клятих капіталістів. А для цього треба хоча б удавати пристойність перед головними акціонерами Міжнародного Валютного Фонду, найперше перед США. Бо там до легітимності влади країни-партнера існує купа забобонів.
- Хто ви? - Прем'єр Арбузов! - Прем'єр чого??? (Роман Чайка).
До учора начебто все було не дуже, але гаразд - таку-сяку купу регіоналів до Ради завели, піаністів начебто вистачить. Заважала знахабніла так звана апазіція, але була надія, що з часом заспокоїться...
Аж раптом прийшла новина зі Страсбургу. Для кого прикра, а кому і радість, якої не бувало. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс вирок у справі Volkov vs Ukraine - і окремо зазначив, що звільнення у парламенті п.Волкова з посади відбувалось з порушеннями, зокрема
"(iv) Parliament adopted the decision on his dismissal at a plenary meeting without proper examination of the case and by abusing the electronic voting system".
Тобто, без належного розгляду та ще й зловживаючи системою голосування. Не змогла пані Юдківська, суддя від України, пояснити, що то в нас такий квітучий парламентаризм, коли хто за кого хоче, за того і голосує - бо президент обраний більшістю, а більшість не помиляється.
Багато хто чув про відношення цивілізованих людей до рішень суду. Мені от нещодавно розповіли історію про західну компанію, що не стала сперечатись з рішенням донецького районного суду на користь донецької фірми. Простила борг у півмільйона доларів - бо є судове рішення іменем України!
Тож не сумніваюсь, що вирок ЄСПЛ уважно вивчать у багатьох державних і приватних офісах на захід від Чопа.
- Ти хто? - Прем'єр Арбузов! - Зараз подивимось, як тебе знімали-призначали... А, арбузи призначали, до них по гроші і чимчикуй.
А от передовий загін пролетаріату отримав від прогнилої буржуазної псевдодемократії справжній джек-пот. Акордно-преміальна система оплати праці та бригадний підряд, розроблений ще у часи совєтів, отримали великі перспективи. Мабуть, вартість трьох десятків червоних парламентських багнетів зросла за кілька годин мабуть, не у три десятки разів.
У скільки саме - певно, має знати Клюєв та нєсгібаємий борець за щастя пролетаріату Сімонєнко вже до десятої години ранку...
Немає коментарів:
Дописати коментар