пʼятниця, 31 травня 2013 р.

BMW i8: мадьяри гарують, а німці розкошують...

Угорська компанія Honsa, що спеціалізується на виробництві легких композитних пластиків, армованих вуглецевими волокнами, наступного року буде постачати свої вироби для нового BMW i8.
Honsa є дочірньою компанією  німецької Koller Group. Завдяки німецьким інвестиціям для виконання замовлення було збудовано виробничий цех площею п'ять тисяч кв.м і найнято додатково 80 працівників. Раніше Koller розширював угорський завод у 2001, 2004 та 2007 роках.
Honsa добре відома як виробник поліуретанових компонентів для багатьох автоконцернів, зокрема для Volkswagen Group.
BMW планує почати виробництво нової моделі у серпені 2014 року.

European Plastics News

четвер, 30 травня 2013 р.

Наступні вибори Януковича призначать на 2020 рік

       Таке спало на думку, коли намагався осягнути, як можна трактувати фразу  "Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років". Це з 141-ї статті Конституції України.
Пробував навіть читати задом наперед - все одно п'ять.
А донецькі судді вміють п'ять на сім перетворити. І зможуть на десять.
Навіть здогадуюсь як.
У потрібний час хтось запитає - а я как розуміти події 2004 року?
І угруповування у мантіях дійде висновку: рішення Верховного суду про призначення "третього туру" було незаконним, відповідно перемога лишається за Януковичем. А раз переміг - має відсидіти ще п'ять. І лише у 2020 ті, хто ще залишиться в Україні, зможуть знову обрати овоча.
Чому утретє? Вдруге. Бо у 2004 його обрали за старою Конституцією, а у 2010 - за новою.  А з двох строків і однієї Конституції і Кучмі третій строк рахували другим.
Так що готуймось, посполиті. Треба докласти зусиль, аби цього не побачити.

P.S. Знайшов, що Сергій Лещенко викрив цю схему ще у 2010 році. Так що авторське право - у нього.

неділя, 26 травня 2013 р.

Нащадки Гітлера забирають гроші у польских виробників

Польский виробник автомобільних комплектуючих "Splast" збільшить виробничі потужності завдяки придбанню трьох нових машин для лиття пластмас під тиском у німецької компанії "Engel".
"Splast", розташований у місті Єдліче (Jedlicze), придбає, зокрема машину для трьохкомпонентного лиття та машину з інтелектуальним контролем ваги виробу.
"Splast" з 2005 року придбав уже 17 машин у німецької компанії.

 European Plastics News

В.М.: Зазначу, що кожна така машина коштує щонайменше 200000 євро - мабуть, десь під мільйон євро польских грошей пішли у Німеччину.
Отак попадають у економічну залежність від клятого Заходу - і вимушені експортувати майже половину своєї продукції, вивчати нові технології...
А могли би боротися с хвашізмом!

субота, 25 травня 2013 р.

Вадік Румин вартий звання Героя України

Адже його неадекатні (чи навпаки - цілком адекватні, як для гопника) дії 18-го травня зірвали ретельно сплановану операцію антіхвашістов.
Першу частину плану детально розібрав Віталій Уманець. Вважаю, на цьому справа б не закінчилась.
Це спало мені на думку у четвер, 23-го травня.
Над центром Києва кружляв гвинтокрил, на вулицях завивали сирени - йшли антитерористичні навчання СБУ. Уявляєте, як логічно це було б після розгону хвашістской демонстрації? Мусора похапали масовку, на підставі свідчень затриманих зробили висновок про підготовку заколоту - і тут у дію вступає доблесна СБУ. Виявляє схрони, придушує фанатичний опір хвашістов-терористів.
Заперечите, що навчання відбувались у четвер 23-го, а демонстрація у суботу 18-го - то боротьба з терористами мала бути у неділю 19-го та понеділок 20-го?
Відповім - кілька днів шукали, чим зайняти бійців. Як кажуть військові стратеги, армія, що не веде бойових дій, починає розкладатись. Так і у цьому випадку - набої роздані, ножі загострені, намордники одягнені - аж тут Вадік!
Добре хоч амбасада Ізраїлю згодилась розважитись.
Повідомлення про навчання з'явились увечері 22-го травня - з попередженням громадянам оминати центр міста (тобто, у випадку справжнього теракту людей а автомобілів на вулицях Києва не буде). Задля раптовості? Не смішіть - про найсекретніші навчання самий поганий солдат дізнається завчасно - тому про аналогічний захід на Рівненській АЕС офіційно попереджали за тиждень.
Так що Вадік Румун цілком вартий звання Героя України - хіба він гірший за Бойка, Засуху чи Звягільского?
Ну а наше славетне СБУ хай частіше переглядає ці кадри:





четвер, 23 травня 2013 р.

Як завжди-38

З совєцьких часів відомо - якщо домашню худобу ріжуть не тільки під Великдень. Її ріжуть також у випадках, коли утримувати невигідно.
Кабмін у молодий, прогресивний, тому радісно стверджує, що у 2013 стали різати більше на 7,3% бо "стабілізувалося та поступово нарощується поголів’я худоби". 
У нас, як відомо, головне досягнення - стабілільність. Від неї все щастя.
Але у першому кварталі поголів'я покращилось лишень на 3,4%, а за перші чотири місяці - на 3,2%.
Тобто, селяни ріжуть швидше, ніж воно плодиться.
Як завжди у стабільній країні.

середа, 22 травня 2013 р.

Жахи Євросоюзу: німці посилюють експлуатацію мадьяр


Німецький виробник медичних виробів B. Braun Medical повідомив про наміри інвестувати 13 млн євро у розширення заводу у місті Дьєндьєш (Gyöngyös) на сході Угорщини. Планується подвоїти продуктивність заводу, створити 100 нових робочих місць, довівши загальну чисельність персоналу до 755 працівників.
На заводі виробляють близько 800 найменувань продукції - системи для переливання крові, катетерів і таке інше. Близько 98% виробів експортується. 
B. Braun Medical працює в Угорщині з 1991 року, інвестувавши за цей час 204 млн євро.

вівторок, 21 травня 2013 р.

Забута жертва хвашізму

Сьогодні злочинне угруповування спробувало перейти у контратаку. Аргументи очікувані: Вадик-Румин*  виявився агентом апазіціі! А як казав Рєнат Кузьмін А.Я.Вишинський: "прізнаніє - царіца доказательств".
Вчора ідею ще шукали. Десь до 18:00 підготували "біть людєй вообщє нехарашо, асобєнно міліціанєрав" - не дуже переконливо співали Царєв на ТВІ і ще якийсь козел риг на 5-му.
А о 23:00 на ICTV заволала Єлєна Б. Як я зрозумів її ідею, журналістів можна було бити, бо 2-го квітня мало не вбили матусю маленької дитини** - Ірину Горіну. Дитинка три тижні не бачила маму!
Хто мало не вбив - зрозуміло. Тому журналістів 5-го каналу можна бити обов'язково!
Ми трохи підзабули  цей невдалий замах на життя найвидатнішого мозоку ригів. Жахливий рикошет сніжки від дупи Льовочкиної просто у дупу голову Горіної!
А як мужньо вонаа боролася за своє життя - навіть не здогадуємось.
Виявляється, незважаючи на важку хворобу і маленьку доньку - практично напівсироту  - Горіна працювала у Верховній Раді під час смертельної хвороби!
Так. 5-го квітня, у розпал хвороби, вона подала законопроект до секретаріату ВР.
16-го квітня зранку була на пленарному засіданні, потім відсутня - якщо вірити електронній реєстрації. Згідно письмовій - зранку була хвора, а потім просто відсутня. Якій реєстрації вірити? Не знаю, бо 2-го квітня електронно Горіна було на обох засіданнях, а письмово - тільки на ранішньому***.
Не треба про кнопкодавство! Ви знаєте, антіфашісти принципово голосують особисто!
На наступних пленарних засіданнях 17,18,19 квітня героїчна мати була відсутня в обох іпостасях, бо хворіла.
Але 24-го квітня, якраз у день, коли звичайним людям закривають тритижневий бюлетень, панянка була у Харкові - вітала ветеранів самі розумієте з чим.
Але я твердо переконаний, що на якість роботи таваріща Горіной важка хвороба головного мозку не вплинула.
Здогадайтесь, чому.


* Прошу не вважати за фашистську зневагу до країни-учасника антигітлерівської коаліції з 1944! Чи як антифашистську? До речі, ті, хто воював проти Румунії у 1941-1944 згідно закону Калєсніченко будуть вважатися злочинцями? 
** В інтернеті є відомості тільки про одну дитину - Катерину, дружину Лєсіка Довгого.
*** У принципі, це можна вважати за доказ відсутності потерпілої на місці злочину увечері 2-го квітня.

понеділок, 20 травня 2013 р.

Назустріч річниці хрещення

Учора мене і дружину мало не збили на пішоходному переході. Молода дівчина у "Феліції" не могла дозволити, аби ми дійшли до тротуару раніше, ніж вона перетне білі смуги на асфальті.
У принципі нічого страшного, ну трохи наїхала колесом на мій черевик - я відчув лише дотик.
Зупинятись не стала, поспішала мабуть.
За хвилину до нашої, як виявилось, уже другої зустрічі вона ревно хрестилася, перш ніж вмикнути двигун своєї автівки - ми як раз проходили повз.
Так що людина набожна і любить ближнього свого. Може ворогів та пішоходів ще не возлюбила - не дочитала від Матвія, наприклад - але ж вірує! Дійсно - машина зроблена католикам-чехами, сконструйована за участі протестантів-німців - як тут православаній людині не перехреститись?
...
Вечором мати телефоном розповіла серед іншого, що у одного з родичів вночі викопали 27 кущів полуниці.  
Я чомусь не здивувася.
Ми ж уже більше тисячі років православні!


четвер, 16 травня 2013 р.

Як завжди-37


"Президент сподівається на завершення будівництва мостового переходу в Запоріжжі восени 2014 року" радісно повідомляє його сайт.
Збентежило гарантове звертання уваги на дотримання "умов технологічного циклу". Довго порпався у своїй інженерно-технологічній пам'яті - так і не пригадав що це таке. Час циклу знаю, послідовність технологічних операцій у циклі зустрічав, а про умови циклу чую вперше.
Потім зрозумів, що мається на увазі: пообіцяли гроші  - пообіцяли побудувати - грошей не дали - обіцяного не збудували.
А потім я здивувався: чому він досі сподівається?
Адже мост мали збудувати у 2012 році...
А до того - у 2009...
Тобто, тривалість циклу можна обрахувати...

четвер, 9 травня 2013 р.

Просто професійне свято...

Я один з тих, хто спілкувався з ветеранами війни. Ба більше, я син ветерана війни. Мій батько, дванадцятирічний хлопець, кілька днів підводою возив снаряди до артилерійської батареї під час боїв. Потім совєцька (чи ще червона?) армія пішла далі на захід, наостанок прихопивши приховані від німецьких окупантів мізерні запаси хлібу та картоплі. На закиди селян - мовляв, навіть німці не забирали харчі дощенту! - відповідали: - то німці, а ми червона армія!
Добре, хоч залишили довідку про мешканців, що були задіяні у зоні бойових дій.
Батько згадав про це вже на початку 90-х, коли пішов на пенсію. Тоді і став ветераном, трохи ніяково пояснюючи, що часи важкі, а так якісь пільги - менше платити за газ та телефон. Він не дожив до дня, коли Литвин став учасником бойових дій, і отримав такі самі пільги...
Батько ніколи особливо не святкував День Перемоги, як і повноцінний ветеран війни - мій дід.
Та й коли було святкувати? Початок травня завжди був розпалом сільгоспробіт на нашому городі, і я після відстоювання у почесній піонерській варті біля пам'ятника визволителям Первомайська (чомусь тільки у цей день його треба було від когось охороняти) мав їхати у розжареному брудному автобусі до дідового села, де на мене чекала лопата та інший городній реманент...
Мої родичі, справжні учасники та свідки війни, не святкували 9 травня так, як того бажала партія і уряд під мудрим керівництвом. Могли раптом розповісти якусь історію - про бабусиного брата, що згорів у танку десь під Курськом. Або про дідового брата, що загинув від бомби, скинутої на село червонозоряним літаком. Про те, як німецький солдат мало не застрелив мою бабцю у 1944 під час відступу, переплутавши з молодицею, до якої марно залицявся у 1941 під час наступу, а інший німецький солдат зупинив вбивство, ставши перед дулом гвинтівки. Чи як бабусину сестру мало не вбив совєцький розвідник, переодягнений у німецьку форму, бо відмовлялася зарізати і зварити для нього останню курку...
Вони сприймали війну як жах, який пощастило пережити, і гучний совєцький офіціоз святкування сприймали якось відсторонено. І частіше казали "коли війна закінчилась", ніж "коли ми перемогли". А проводжаючи до лав армії синів і онуків з плачем благали когось - "тільки би не було війни!!!"
Серед моїх родичів нема професійних військових. Солдатські мундири давно згнили, казкова совєцька країна у свій час не подарувала блискучих цяцьок, аби що було начепити на старенький одяг. Їм нема чим красуватись сьогодні.
Вони просто вижили у найжахливішій в історії людства війні - тому у цей день я вітаю їх з її закінченням.
Замість них під камерами красуються інші.
Переважно - значно молодші, і все більше - непристойно молодші.
З великими зірками на золотих погонах.
З купою орденів і медалей на грудях.
Радісні та щасливі.
Я не бачу суму та туги в їх очах.
Мабуть, тому що у них сьогодні просто чергове професійне свято.

вівторок, 7 травня 2013 р.

Юрій Луценко: жах холуїв

Черговий висер ригохолуйського переляку.
Попередній стався чотири тижні тому.
Зацініть цих "експертів" - давно відомих холуїв колись Кучми, зараз Януковича: Погребинський, Бондаренко, Копатько, сама Соколовская, і невідомо чому такий, що до них приєднався, Матвіенко.
Які результати їх експертиз?
Які їх попередження були долугими?
Які їх прогнози справдились?
Про кожного з них давно (хіба що про Матвієнка - лишень останній місяць) можна впевнено сказати тільки те, що вони завжди самовіддано вилизували владні дупи.
Мабуть, не тільки за гроші.
Мордатих, вгодованих холуїв, вивчених на кафедрах "історії" КПСС і партшколах, лякають нескорені. Такі, що не за гроші. Такі, для кого "людська гідність" - не просто усталений вислів.
Тому Юрій Луценко їх не лякає. Він їх жахає.
І вони поспішають розповісти нам про свій жах.