четвер, 15 серпня 2013 р.

До чого тут вітчизняний виробник? Просто грошей катма.

Нинішня влада гарячково шукає джерела грошових надходжень, прикриваючи правду про жахливі бюджетні дірки гаслами про соціальний захист - або про порятунок вітчизняного виробника.
На адресу західних автокомпаній лунають закиди про злісне небажання приходити в країну з чудовим інвестиційним кліматом.
Для ще більшого покращення планують підвищити ввізні мита на автомобілі і додатково збирати гроші “за утилізацію”. Обґрунтовують це “покращення” прикладами Китаю та Росії, мовляв, саме завдяки високим митам світові автомобільні компанії стали розбудовувати там свої заводи.
Але чи лише мита сприяли створенню нових підприємств?
І чому не згадують про В'єтнам, у якому високі мита на імпорт автомобілів (до 80%) дивним чином розвитку місцевого автомобілебудування не допомагають?

Як відомо, кожен бізнес-план починається з оцінки ринку. Отож, спробуємо оцінити авторинки Китаю, Росії, України, наших близьких сусідів — Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини і далекого В'єтнаму.
На сайті Світового Банку не важко знайти дані про кількість автомобілів на 1000 населення для усіх перелічених країн, крім В'єтнаму. Для нього використана інформація з Вікіпедії.



Кількість авто на 1000 чоловік Населення, млн


2003
2012
2011


Китай
20
58
1344


Росія
202
271
143,0


Україна
139
173
45,7


Польща
357
537
38,5


Угорщина
315
345
9,97


Чехія
414
485
10,5


Словаччина
288
364
5,4

В'єтнам

13 (2007)
87,4




На жаль, статистика за 90-ті роки відсутня, але і останнє десятиріччя дуже показове. Далекий від насичення ринок Китаю, з огляду на його місткість, є привабливим, навіть не зважаючи на високі мита. Хто не встигне, той запізниться — і з 1980-х років японські, європейські і американські автоконцерни будують у Піднебесній спочатку автоскладальні заводи, навчаючи персонал, вивчаючи особливості ведення бізнесу, шукаючи місцевих постачальників комплектувальних. Це стандартна практика: так само робила компанія “Daewoo” у 90-х на теренах колишнього СССР — але не розрахувала власні сили. А от “Рено” на меншому від китайського, але теж привабливому російському авторинку, діяла більш обережно — заснований у 1998 році “Автофрамос” до 2005 року займався крупно вузловим складанням, а з 2005 перейшов до повного циклу виробництва, поступово збільшивши обсяги виробництва до 180 тисяч на рік (план 2013 року).
Бо на майже дадцятимільйонному китайському або більш ніж трьохмільйонному російському авторинках шансів не збанкрутувати, побудувавши нове виробництво, значно більше, ніж в Україні (обсяг продажів 263 тисячі у 2012 р) або В'єтнамі (обсяг продажів 80 тисяч у 2012р).
Звичайно, приймаючи рішення, вивчають не лише потенційні обсяги ринку. Якщо опитувальний лист ознайомчого візиту до потенційного постачальника автодеталей містить зазвичай більш ніж півтори сотні запитань, то можна уявити, скільки запитань ззадають автогіганти, перш ніж почати будівництво заводу. І відповіді шукають не тільки в “Урядовому кур'єрі”.
Мабуть тому не ризикують інвестувати у В'єтнам, не зважаючи на його майже 90-то мільйонне населення. Чи не ті самі причини відлякують інвесторів від України? Корупція, залежні від влади суди, нестабільний економічний стан, хіба що дороги у нас трохи кращі.
У Китаю та Росії вдалось домогтись недоторканності інвестицій, а на менших сусідів поки що не витрачають зусиль. Тим більше, що поруч з В'єтнамом є Таїланд (майже 2,5 мільйона автомобілів у 2012 році), а поруч з Україною — нові члени Євросоюзу.



Кількість автозаводів, 2011 (ACEA) Виробництво автомобілів, 2012 (ОІСА)
Росія
25
2231737
Китай
19271808
Україна
5
76281
Польща
9
647803
Угорщина
4
217840
Чехія
10
1178938
Словаччина
3
926555
Примітка: без заводів з виробництва двигунів.

Цікава деталь: Чехія і Словаччина разом випускають на 10% менше автомобілів, ніж Росія, а зайнято на автозаводах цих двох країн 101+57=158 тисяч чоловік проти 755 тисяч у російському автопромі.
Зрозуміло, що чехи і словаки не споживають усього виробленого. Їх автопромисловість працює “на експорт” - кордонах єдиного європейського ринку.
Чи є місце Україні на цьому святі?
Мабуть, вже ні. Горезвісна політична стратегія “багатовекторності” замість чіткого вибору європейського напрямку розвитку принесла прогнозовані техніко-економичні наслідки. На ЗАЗ зайнято близько 8 тисяч працівників — на угорському Daimler біля 2,5 тисяч. Порівняйте машини, які вони виробляють — Ланос (початок випуску 1997 рік) і Mersedes-Benz CLA (початок випуску 2013 рік). Спільного між ними хіба те, що обидві машини сконструйовані за кордонами країн, де їх виробляють. Втім і обличчя російського автопрому створюють вже не ветерани дизайн-центру АвтоВАЗу (до речі, у совєцькі часи - чи не найбільшого у світі за чисельністю працюючих). Так, усі автовиробники однакові у бажанні спустошити наші гаманці, але деякі з них намагаються залишити на згадку покупцю щось приємне — наприклад, безпечний, комфортний і надійний легковик.
Втім, українські автовиробники в чергове дістають гасло порятунку вітчизняного виробника. Якщо не здатен створити конкурентоспроможний продукт, то можна спробувати зрубити грошенят на чужій роботі. От і виникають спецмита, утилізаційні збори і таке інше. Я колись порівнював долю українського автомобіля з долею українського холодильника: ввізне мито на побутові холодильники до 2005 сягало 50% (пільгове - 25%). Хіба це допомогло донецькому “Норду”? Пан Ландик, як людина віддана справі всього життя, може безкінечно розповідати про переваги продукції свого заводу. Це зрозуміло. Тільки споживач робить вибір не тільки вухами, а очима, руками і головою.
Ясна річ, спасіння автовиробників дуже вчасно встигло до спустошення державної скарбниці. От тільки що встигнуть зібрати з вимираючого середнього класу за час, що залишився дірявій бляшанці нашої економіки?
Можу порадити ще одне джерело попвнення бюджету. У місті Суми вже кілька років, як вмер завод, що виробляв електронні мікроскопи — прилад просто незамінний для науковців, машинобудівників, металургів. Давайте і для його порятунку вигадаємо спецмито, акциз, такий-сякий збір?

Адже в Україні все ще купують приблизно один електронний мікроскоп на рік...        

Немає коментарів:

Дописати коментар