середу, 13 листопада 2013 р.

Кілька вечірніх думок

Звичний вечірній маршрут додому довелось троха змінити.
На вимощеній доріжці, яка щовечора допомагає трохи скоротити дорогу, дебелий юнак справляв малу потребу. Його менш кремезний товариш тримав пляшки с пивом - аби не забруднились, стоячи на грунті.
Гігієна - то наше всьо...
Дебелий радісно іржав - можливо, від насолоди. Скоріш, аби попередити жінок та дітей (пів на восьму вечора, люду на вулиці багато) про наближення до чогось...
Справа для цього закутка не дуже дивна, все ж таки вже чотири квартали від ЦВК, опорний пункт ментури аж навскоси через дорогу, а крамничка типу МАФ прямо біля зупинки... Спокійне місце... Але зазвичай дядьки (жінок не бачив жодного разу) відходять подалі від тропи, у кущі. Хоча які там зараз кущі - листопад...
Першою рухом було викликати міліцію. Ну мають же вони хоч інколи займатися тим, чим мають займатися! Тай мусора теє... Сьогодні зранку берегли Герегу та Попова від киян - від мене, серед інших, також. Було нас там, правду кажучи... Но мусора ж були усі... Втомилися... Відпочивають... А тут підриватись, якихось сцикунів ловити...
Та й здати пацанів ментам... Якось не по пацанські
Другим рухом було йти бити пику. Я ж чоловік! А тут неподобство! Дружина поруч, жінки з дітьми з садочків-шкіл повертаються! Але їх двоє... Загальна вага більше моєї щонайменше вдвічі, загальний вік менше відсотків на 20... І боксом я ніколи не займався...
Третім рухом і був єдино правильний - троха обійдем.
Та і хлопці ж - вірогідністю 90% - проти партії з одного району. І з вірогідністю десь 66% - за вступ до Євросоюзу...
Та й усі ж спокійно обходять - тротуарів вистачає, а ліхтарі світять не дуже, можна і не помічати.
А прийшовши додому, почитати щось ліричне - особливо, написане у країні, від якої ми стрімко віддаляємось...

Вот человек какой-то мочится
В подъезде дома моего.
Ему, наверно, очень хочется,
Но мне-то, мне-то каково?

Нарушить плавное течение
Его естественной струи
Не позволяют убеждения
Гуманитарные мои.

Пройти спокойно мимо этого
Не в силах я, как патриот...
Что делать, кто бы посоветовал,
Но вновь безмолвствует народ.
http://www.irteniev.ru/verse.php3?id=00000151

Немає коментарів:

Дописати коментар