понеділок, 1 вересня 2014 р.

Memento mori, Путін

Моїх знайомих регулярно заливає водою сусід. Вже кілька років вони відкладають ремонт у ванній кімнаті і на кухні - обмежуються косметичними.
Проблема полягає у тому, що старенький сусід-одинак - не сповна розуму. Знайомі згодні відремонтувати сантехніку у його квартирі - але він просто не хоче нікого до себе впускати. А після візиту сантехників ЖЕКу за викликом знайомих, до них приїздить ще й опергрупа міліції - за викликом сусіда.
Юридичних рішення знайти неможливо - права і свободи людини гарантовані Конституцією, приватна власність недоторкана. ЖЕК і міліція співчувають, радять фіксувати понесені збитки і судитися за відшкодування. 
Моїх знайомих не цікавить відшкодування - їм просто хочеться зробити пристойний ремонт. На запитання друзів, що ж вони планують робити, чоловік каже - Ну, люди ж вічно не живуть… прости Господи… колись відремонтуємо капітально.
Наше співіснування зі східним сусідом нагадує це сусідство. Тільки заливають нас не водою, а кулями, снарядами, мінами та ракетами. Кров'ю та смертю.
І на спробу відповісти ми отримуємо ще більше агресії та терору, і пропозицію діяти виключно у відповідності із власним та міжнародним законодавством.
Шукати логіку у словах та діях Путіна - марна справа. Нема сенсу витрачати час на пошук контраргументів на його аргументи. Слова і, найжахливіше, накази Путіна є витворами його хворої психіки. В його голові існує “Новоросія” і не існує України, віднедавна, схоже, не існує і Казахстану, хоча існує Президент Назарбаєв. Цій психиці ввижаються дрібницею десятки мільярдів, що вже втекли з Росії, але її лякає втрата трьох мільярдів на рік від асоціації України з ЄС.  У цій голові не було російських військових у Криму, а потім вони з’явились, що анітрохи не суперечить тому, що їх там не було. Багато чого, в цій голові -  нанотехнології і духовні скрепи, православ'я і комунізм. І, головне, невичерпні, невичерпні, невичерпні поклади нафти і газу, за які можна купити будь-кого, і переляканий атомною бомбою Захід - хоча, останнє схоже на правду…
І він жодним образом не бреше, він завжди говорить правду - ту, яка існує в його голові.
Ви пробували колись розмовляти з божевільним?
Сумнівно, що Путін колись одужає. Неможливо вилікувати того, хто не визнає себе хворим. І не варто сподіватись, що в оточенні ВВХ знайдуться люди, які запроторять його на Канатчикову дачу чи до Інститут Сербського. Російська верхівка така ж хвора - адже вже понесені фінансові втрати жодним чином не зменшили підтримку верховного правителя олігархами.
У Німеччини був фон Штауффенберг. В Совецькому Союзі маршали і генерали  з іменем Сталіна на вустах воліли вмирати від кулі чекіста, .
Ми вимушені воювати з безумцем, і війна ця закінчиться лише з фізичним кінцем Путіна. На наш жаль, диктатори здебільшого живуть довго. Франко правив Іспанією 36 років, помер у віці 85. Піночет дотягнув до 90, хоча знущався над чілійцями значно менше, лише 16 років.
Втім, вони хоч не вели загарбницьких війн.
Найкривавіший диктатор Сталін протягнув майже 75-ти, а лякав світ 29 років.
Зараз Путіну 62, і править він Росією 15 років. 
Скільки років війни доля відміряла нам? Не знає ніхто.
Але мусимо жити і битися. 
Диктатори, як і звичайні люди, вічно не живуть.

Немає коментарів:

Дописати коментар