середа, 23 грудня 2015 р.

Одеська митниця рухається в Європу окремо. Сепаратно?

Побував вчора на Форумі. Ні, не на тому, що подумали. На Форумі “Митна системаУкраїни. Виклики та рішення.
Найбільш очікуваний кількома десятками учасників гість - голова Державної Фіскальної служби Р.Насіров не прийшов без пояснень, а от Юлія Марушевська, начальник Одеської митниці, таки завітала.

На тлі чиновників ДФСУ пані Юлія виглядала людиною з іншого світу - ті хоч справу і знають, але докладають нудно, радять вивчати першоджерела - подивитися Розділ IV чи Додаток VI-A - кому це цікаво у ХХІ сторіччі? Пані Марушевська людина сучасна, говорить жваво, наводить яскраві приклади. Звершення очевидні, плани глобальні - народу таке подобається.
Щоправда, на Форум народ зійшовся трохи специфічний, підприємці, і деякі ідеї не второпав. Наприклад, що митниця може заробляти гроші на складанні митних декларацій - виключно за бажанням суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, звичайно. Аякже, проходили і не таке... На слушні запитання, чи не буде це порушенням духу і літери не тільки Митного кодексу, але і багатьох законів, чи не стануть працівники митниці віддавати перевагу деклараціям, складеним їх колегами, пані Марушевська відповіла коротко і чітко: “Ну, якось заробляти треба”. Хтось занадто уїдливий апелював до присутнього на заході пана Пола Річардса з компанії Crown Agents, яка веде переговори з Мінфіном стосовно участі у реформуванні української митниці, чи може той розповісти, про досвід надання таких послуг хоч якоюсь митницею у країнах Євросоюзу. Шановний британець повідомив, що у розвинених країнах такого точно нема, а у країнах, що розвиваються - можливо, але пригадати де саме - не може.
Мене особисто вразила ідея пані Марушевської, що товари, які приходять в Одесу, мають розмитнюватись в Одесі. (Наразі українські підприємці мають цілком европейську свободу вибору митниці - полтавська фірма може розмитнювати свій вантаж хоч у Ужгороді, хоч у Чернігові, виходячи виключно з власних міркувань). На питання, чи означає це, що фірма-імпортер, наприклад з Києва, мусить для свого маленького партнера з Одеси, який купує раз на квартал десять кілограмів сировини, розмитнювати цю дрібноту лише в Одесі, очільниця Одеської митниці відповіла у цілому ствердно, не забувши додати “Ну, якось заробляти треба”.
Втім надія, що Одеська митниця крокуючи до зон вільної торгівлі разом з Україною не виставить пости на своїх кордонах і не буде проводити облави по крамницях з метою з’ясувати, де саме розмитнено телевізор, зроблений у Словаччині, чи картопля, вирощена у Польщі, ще лишається - “ідея поки обговорюється” лише в Одесі, а у бюрократів ДФСУ, схоже, достатньо розуму, щоби вчасно зупинити митний сепаратизм.
Вражає, що абсурдні ідеї цілком серйозно проголошує не законспірований прихильник сепаратистського руху “Одесса - порто-франко”, а держслужбовець родом з Євромайдану. Втім, це не перше і, на жаль, не останнє розчарування тими, хто два роки тому вимагав від Януковича іти до Європи, а зараз демонструє хуторянське, а часом і печерне, розуміння європейських цінностей.