Показ дописів із міткою вибори. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою вибори. Показати всі дописи

вівторок, 2 квітня 2019 р.

Сценарій хаосу

У зв'зку з багаточисельними запитами глядачів спробую спрогнозувати події, які нас очікують після президентських виборів.
Спромігся ж я у 2012 передбачити долю  Януковича?

Мені хочеться вірити у перемогу Порошенка, навіть не зважаючи на жорстоку логіку цифр. Найбільше я сподіваюсь не на раптове просвітлення прихильників ЗеКо, чи на дебати (яких скоріш за все, не буде), а на гарну погоду 20-22 квітня, яка виманить приколистів на шашлики. Ну, це як природа вирішить.

Отже, як буде складатися політичне життя нашої країни з кінця квітня у разі обрання президентом Зеленського (далі - Зе), який працює на ТБ каналі Коломойського (далі - Ко)?
Важливе припущення - на фронті буде відносна тиша.
Ми матимемо президента, який не читав Конституцію, і вважає, що він може призначати будь-кого будь-ким. За більш детальною інформацією я відсилаю читачів до Конституції та коментарів справжніх експертів. Якщо коротко: одноосібно президент може призначити голову власної адміністрації, секретаря та половину РНБО. Він або затверджує кандидатури, пропоновані урядом (голів державних адміністрацій, наприклад), або вносить на затвердження парламенту кандидатури (міністрів оборони та зовнішніх справ, Генпрокурора, Голову СБУ). РНБО установа поважна, її рішення обов'язкові, але у часи Ющенка прем'єри Тимошенко та Янукович на такі рішення клали прилади без наслідків для себе. Генпрокурора у статусі в.о. ми бачили нещодавно - Махницького, досі виправдовується, що мав обмежені повноваження, тому головні вільно риги повтікали.
Тобто, ЗеКо одразу нарветься на конфлікт з урядом та Верховною Радою - бо Ко потрібен доступ до бюджетних грошей і адміністративні важелі для підготовки до парламентських виборів, нардепи усіх кольорів це розуміють, частина з них без компенсацій подарунків не робитиме, а значна частина не подарує за будь-яких умов. Гройсман добровільно у відстаку не піде. Максимум, що йому загрожує - резолюція про недовіру і перехід міністрів у статус "виконуючих обов'язки" до створення нового уряду новим парламентом. Можливо, Ко понесе у парламент гроші - хоч Високий суд Лондона і обмежив його 20000 фунтів на тиждень, добрі друзі знайдуться. Але...
Наше одвічне "але..."
Через інші двері парламенту теж понесуть гроші, бо наші олігархи, як справжні українці, здатні об'єднуватись лише у випадку серйозної небезпеки (як зараз, проти Порошенка), і не надовго. Не в інтересах Ахметова, Пінчука, Фірташа, Жеваго і, хто там іще, монополія Ко на демократично обрану владу державне бабло. Дуже швидко нинішнє нейтрально-поблажливе ставлення до Зе на телеканалах, які не належать Ко, зміниться на негативне (вангую, Дизель і Притула будуть пародирувати преЗедента так, що я почну дивитися ICTV та Новий канал), а про нардепів нам почнуть розказувати, як про головних захисників демократії та суверенітету України. Таку-сяку групу підтримки у створять - Купрій з трусів вискакує, аби його записали першим, але парламент лишиться непідконтрольним Банковій.
Отже, країна матиме президента, який пообіцяв чотири штуки баксів щомісяця вчителям і 10% від кожного корупціонера кожному, і це не рахуючи референдумів, але не відбуватиметься нічого.
(Зокрема, не буде і предметні перемовин з МВФ про рефінансування держборгу - з урядами, яким залишилось менш ніж півроку їх традиційно не ведуть, а зі статусом в.о. і поготів. На курс гривні це ще не впливатиме, але розумні вже підуть у валюту.)
Втім, у стилі бабусі Бені буде ще весною почати тролінг парламенту вкиданням шизанутих законопроектів - з гучними назвами, але беззмістовними (багато можна позичити з творчості Ляшка та Капліна). Рада ставитиме їх у довгу чергу, або відкидатиме одразу, канал Г+Г буде звинувачувати парламент у протидії реформам, нардепи і канали інших олігархів будуть хизуватись розумом, критикуючи дебілізм Зе, вчорашні прихильники ЗеКо почнуть щось підозрювати... Євросоюз почне відкритим текстом нагадувати, що треба виконувати угоду про асоціацію - впроваджувати реформи, але парламент скоріше буде займатись популізмом, щоби переманити виборців. Літо піде на користь і Зе, і Ко - політики та непідкупні журналісти відпочивають, та й посполитим не до них, тому в осінь 2019-го у Зе був би шанс увійти з нерозтриньканим рейтингом і відчуттям переможця, якби не День Незалежності та військовий парад на його честь. Тут варіантів два.
Зе парад скасує, бо не відчує "запиту суспільства", або у нього буде концерт. Суспільство, безумовно, обуриться, і дуже сильно. "Ганьба" на Банковій та під хатинкою митця забезпечена, може й шини запалають.
Зе парад не скасує, і стовідсотково буде обсвистаний, бо у цей день на Хрещатик приходять патріоти, а не любителі Кіркорова.
І це він лише присяде на розпечену пательню.
Як би не ховали гаранта від прямих ефірів, його видатні цитати вже будуть ширяти інтернетом та ТБ. На кожному кроці його будуть очікувати журналісти - попереду будуть Бігус, Гнап і Седлецька. Після оголошення виборчого списку "партії" від "слуги народу" підуть Абромавичус і Данилюк, а Лещенко з кожної праски розповідатиме, що він ніколи у житті не перебував у одному приміщенні з людьми на ім'я Володимир.
Восени фінансові проблеми держави стануть помітними неозброєним оком - за півроку, тишком-нишком, Ко вдасться присмоктатись, хоч і не на повну потугу, до державної годівниці. Зокрема, до Міністерства оборони, завдяки призначеному ЗеКо в.о. міністра. Виборча кампанія піде під вибухи корупційних скандалів з участю ЗеКо, і президенту стане все важче переводити стрілки на парламент. Середня і нижча ланка державного апарату заляже у сплячку, очікуючи, чим все закінчиться - і погіршення роботи держустанов стане ще одним подразником для населення. Смолій не погодиться на вимоги ЗеКо вмикнути друкарський верстат, його всупереч закону усунуть з посади і призначать Дубілета, якщо він повний придурок, звичайно, МВФ та Євросоюз припинять переговори і дію безвізового режиму. Все частіше лунатиме "за Порошенка такого не було", "Яценюк хоч і очкарик лисий, так хоч економіку знав". Якщо Авакову вдасться підтримувати такий-сякий лад на вулицях - добре слово перепаде й йому. Ну і, звичайно, всі будуть цікавитись, хто цього поца обрав президентом. Особливо молодь і таксисти.
ЗеКо ледве пройде у Верховну Раду, більшість у якій отримають БПП, Батьківщина (ага, свої законні 14%) і НФ, які створять коаліцію, змінять Конституцію стосовно повноважень президента, парламенту та уряду, залишать президенту суто представницьку функцію, сформують уряд, посваряться, хтось вийде із коаліції (вгадайте, хто саме) і почне вимагати дострокових виборів...
Зе сидитеме на Банковій, інколи прийматиме вірчі грамоти від послів, інколи таємно виступатиме на приватних вечірках, буде проситися у відставку, але його не відпустять.
Ко житиме в Ізраїлі, і обмірковуватиме, як іще помститися Порошенку.
Саакшвілі житиме в Нідерландах, і обмірковуватиме, як помститися Порошенку.
Інші олігархи, як завжди, будуть домовлятися влаштувати урядову кризу, дострокові парламентські вибори і розставити на важливі посади своїх людей - але без участі нових молодих облич.
Україна знову втратить довіру, пару відсотків (з трьох запланованих) економічного зростання, опуститься в рейтингах на кілька місць, і повернеться за стіл переговорів з МВФ та ЄС, маючи слабшу позицію, ніж сьогодні. Тому ціна на газ стане ринковою для усіх, а пенсійний вік підвищать.
Росіяни ще більш впевняться, що демократія є зло, і "кто кроме Путина???"
Можливо, завдяки бездіяльності української дипломатії, частину санкцій з РФ знімуть. А можливо, Порошенко, діючи як вільний агент, переконає європейців цього не робити.
У будь-якому разі, запасайтесь попкорном.
Восени він буде значно дорожче.










понеділок, 1 квітня 2019 р.

З кого вибирати?

Три дні тому трохи порохобствував зі старими знайомими.
Наслухався багато, втім нічого нового. Більш усього було закидів було - не тих Порошенко  призначав. Насіров, Ярема, Гонтарєва (!), Конситуційний суд (!!!), Шокін, Луценко, ще хтось... Не суть важливо, що більшість перелічених у розмові президент не призначав одноособово, а хіба що вносив кандидатуру на затвердження до парламенту, чи затверджував кандидатури внесені іншою владною структурою.
Відповідь моя була - призначав хоча б не найгірших з нашого напрочуд освіченого, розумного, чесного, відповідального і патріотичного суспільства.
Здається, старих знайомих я переконав.

Дивлячись на результати голосування сьогодні, я бачу ще одне підтвердження своєї правоти. Де шукати кандидатів на державну службу? Серед тих двох третин суспільства, які вірять клоуну, багачці без власного житла, газовому крадію, гудку Ахмєтова, зоофілу?
Які не здатні прорахувати хоч на один крок наслідки своїх дій?
А для більшості тих наших, хто здатен порахувати два кроки і більше, на жаль, на будь-якій посаді власна кишеня важливіша за державний гаманець. Яценюк (як приклад) на такому тлі виглядає білою вороною, і народ таким не йме віри, бо він "лисий очкарик" - за словами мого дядечка, якого я переконувати ні у чому не став.

От і попробуй вибрати.

суботу, 30 березня 2019 р.

Затрашнє голосування - у порівнянні з пожежею 1988-го року

У 1988-му я працював на Шосткінському заводі хімреактивів. Ці півроку дали мені багато - не у сенсі грошових доходів, про це іншим разом. Серед іншого - я навчився зберігати спокій у критичних обставинах.
Отже, цехову "п'ятихвилинку" на початку робочого дня перервав істеричний жіночий зойк за дверима "Пожежа! Горимо!!! Аааааа!!!!!"
Це була апаратниця 1-ї дільниці. Еліта шостого цеху - начальник цеху, майстри дільниць, механік цеху, всі з вищою освітою - миттєво кинулись гасити вогонь.
Приміщення дільниці було заповнено димом, але вогню було не видно. Кинулись зупиняти роботу у сусідніх приміщеннях, відправляти пролетаріїв на позаплановий перекур, розмотувати пожежні рукави, приєднувати до гідрантів... Механік взяв у руки брандспойт, я відкрив кран - і струмені води вдарили з дірявого, як авоська, шлангу на всі боки.
До брандспойту дійшло не більше, ніж виходить з сучасного кавового автомату.
Ми відкрили 10 пожежних ящиків, ми перевірили всі десять рукавів, які там чекали свого головного дня. Ми знайшли тільки один, який виливав у коридор менше, ніж доставляв до брандспойту - так я дізнався про справжній стан інфраструктури на типовому совєцькому підприємстві, але про це іншим разом.
Пожежу ми загасили ще до того, як прибула заводська пожежна машина.

Звісно, нам треба було знайти справний пожежний рукав - новий, жодного разу не бувший у використанні, бажано імпортний, до чистого брезенту якого гарантовано не торкалась брудна рука. Мабуть, варто було піти до сусіднього цеху, запитати у редакції заводської многотиражки (пробачте, це метафора або алюзія, газети у заводу не було), звернутись до громадськості...
Але у нас зайнялась пожежа, і нам потрібна була вода просто зараз.
Ми шукали хоч щось ладне у купі мотлоху.

Я проголосую завтра за Пороха, бо у його біографії, у переліку його справ. набагато менше дірок і чорних плям, ніж у будь-кого з конкурентів.
І він насправді вміє гасити пожежі.



пʼятницю, 27 квітня 2018 р.

Вічні питання української соціології

Народ навкруги перелякано дивується популярності Тимошенко, Рабіновича і, особливо, Зеленського. Як таке може бути??? - чую розпачливі зойки від знайомих і рідних.
Я не дивуюсь.
Узимку 2002 року зайшов я провідати знайомого у представництво однієї солідної іноземної компанії. Головний офіс у Швейцарії, заводи по всьому світу, працівники - доктори та кандидати хімічних наук, вільне володіння щонайменше англійською, стажування за кордоном... Вони вже не здавались мені інопланетянами, йшов вже другий рік, як я покинув пошарпаний виробничий цех на Окружній дорозі та педантично напівп'яний після обіду робітничий персонал. Я знову носив піджака і згадав, як зав'язувати краватку, - але люди з таких офісів мені здавались більш обізнаними та розумними.
У когось був день народження, мене запросили за стіл. Світські розмови, те-се... Дійшли і до теми виборів, що мали відбутись навесні. Ющенко, Тимошенко - до них були прихильні практично всі. Крім одного.
- А я буду за Вітренко голосувати! - рішуче заявив малознайомий мені чоловік.
Здається, отетерів не тільки я. Колеги почали переконувати - як можна, це ж комуняка, гірша за Симоненка. Але цей найманець капіталізму стояв на своєму.
- А мені подобається, як вона скандали влаштовує!
На наше щастя, Вітренко і її партія у парламент не пройшла. А я остаточно зрозумів, що рівень освіти і доходів не визначає виборчі симпатії. І обрання Януковича мене не здивувало. (Цікаво, той чолов'яга за нього голосував?) А от Революція Гідності - вразила. У 2014 мені навіть ненадовго здалося, що у більшої частини мого найрозумнішого у світі народу нарешті ввімкнулися мізки.
Тому я не дивуюсь результатам опитувань.
Просто інколи жалкую за змарнованим часом.

середу, 24 лютого 2016 р.

Ранішня думка

Чомусь професіональні антикорупціонери перестали згадувати прізвища Абромавичуса і Кононенка. Наче таких і не було.
А патентовані демократи мовчать про Охендовського та інших членів ЦВК, які пересиділи терміни роботи.
І про виборчий закон з відкритими партійними списками - анічичирк.
Принципові.

вівторок, 14 квітня 2015 р.

Трибунська маніпула


У Римі була така виборна посада - трибун. Завдяки совєцькій історичній традиції ми зазвичай пам'ятаємо і шануємо народних. Насамперед братів Гракхів.

четвер, 26 березня 2015 р.

Старі методи нових слуг народу


До звичайного міністра зайшла пересічна людина, поспілкувались - і в Україні з'явився новий начальник. У принципі, нічого нового для нашої країни, хіба крім прізвищ. Міністром був Аваков а візитером нардеп Парасюк. Чому би двом героям Революції Гідності не підібрати гідного начальника міліції Жовквівського району? Тим більш, що район входить до 122-го виборчого округу, де Парасюк обирався. Про це розповіло радіо "Свобода" (http://www.radiosvoboda.org/audio/26892466.html приблизно з 34-ї хв).

пʼятницю, 14 листопада 2014 р.

Звягільский і диктатура: Не был. Не состоял. Не привлекался. Не участвовал.

Той, хто вважає, що Україна вже не перетвориться на Океанію з роману
Орвела "1984", рано заспокоївся. "Культу немає, але служки залишились"
- писав Даніїл Гранін півсторіччя тому.

От і у стінах Верховної Ради України, схоже, влаштувався чи то
осередок служок Партії Свідків покращення, чи то відділ міністерства
Правди. Завдяки їм необізнаний у подіях української сучасності
дослідник не зрозуміє, чому таке обурення викликає перспектива
приведення новообраних депутатів до присяги саме Юхимом Звягільским.
Голосував за диктаторські закони 16-го січня 2014-го?

Дослідник спочатку перегляне сайт ВРУ, і легко відшукає стенограму
засідання, номери законопроектів, які вкидав на голосування головуючий
- комуніст Калетник, результати розгляду - "прийнято", відомості про
скасування. Але він не знайде прізвищ тих, хто підтримав закони про
диктатуру. Звягільский і ще 234 нардепи VII-го скликання можуть жити
спокійно.

Спробуйте з персональної сторінки того ж Звягільского на сайті
rada.gov.ua перейти за посиланням "голосування депутата", обрати 16-те
січня, http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_dep?vid=1&kod=46 - і
визначити відношення Юхима Леонідовича до документів, що спричинили
початок кровопролиття в країні.

За версією невідомих ІТ-інтерпретаторів нашої історії, які керують
сайтом ВР, відношення не було, і не могло бути. Бо ніхто найстарішого
нардепа не запитував.

Бюджет приймав, Закон про судоустрій і Кримінальний процесуальний
кодекс змінював, створення тимчасової слідчої комісії підтримав, а
про законопроекти №№ 721- VII, 722-VII, 723-VII, 724- VII, 725- VII,
726- VII, 727- VII, 728- VII, 729- VII - ні чичирк.

Тим легше було Звягільскому голосувати за їх відміну 28-го січня.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_dep?vid=1&kod=46

І буде дослідник ошелешено гортати веб-сторінки - то що ж відбувалось
16.01.2014?

Хто ті 235 "за", яких згадують Єфремов, Симоненко, Олійник та Калетник
у стенограмі, http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/5145.html
якщо навіть ця четвірка за закони про диктатуру руки не піднімала - як
свідчать дані їх особистих голосувань?

І чи не виявиться колись, що саме вони - разом з Юхимом Леонідовичем,
зрозуміло - будували першу барикаду на Майдані?

"Хто володіє минулим - тому належить майбутнє."

понеділок, 20 жовтня 2014 р.

Нафталінова матриця Сергія Тігіпка

Скажу одразу, Тігіпко як політик закінчився для мене 15 років тому, в серпні 1999. Тими днями у Києві раптово подорожчав бензин. За три дні - рази в три чи чотири, досягнувши одного вічно клятого американського долара за літр. Ціновий стрибок зменшив кількість автівок на вулицях Києва у рази - власники “таврій”, “жигулів” і добре вживаних “іномарок” масово ставили залізних конів на прикол.

суботу, 24 травня 2014 р.

Шлапак порушує закон

Рух "Чесно" запропонував перевірити як кандидати виконують закон про вибори.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=751733528199691
Друзі, завтра й у неділю - так звані Дні тиші, коли заборонена будь-яка агітація за кандидатів у Президенти. Якщо ви побачите в ці дні плакати, які прямо чи непрямо закликають голосувати за БУДЬ-КОГО з кандидатів - фотографуйте і надсилайте нам на info.chesno@gmail.com із вказанням місця та часу зйомки. Проведемо ці вибори ЧЕСНО!

Оскільки у мене і моєї родини з гравцем молодої команди Черновецького складаються особливі відносини (від доньки вже є заява в міліцію), я радо вирішив посприяти.
Вчора від одинадцятої вечора  почалась "зачистка" території від шлапачної агітації. Але



вівторок, 1 жовтня 2013 р.

Кияни обиратимуть голову. Але не у Києві.

Днями Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування скінчив титанічну працю. Голова комітету, християнський демократ Жванія (а ви вважали його регіоналом?) заніс величезну теку (може і не одну — сімдесят дев'ятьпроектів постанов, подань та пояснювальнихзаписок) Голові Верховної Ради, регіоналу Рибаку.
Суворо дотримуючись літери та духу закону, комітет пропонує українському парламенту призначити вибори міських голів майже у вісімдесяти нашої демократичної Батьківщини. Десь мер пішов сам, десь його повели у місця не дуже далекі, когось Господь покликав — а влада ж має бути безперервною! І народно обраною.
Кияни теж оберуть собі голову. Ті, які мешкають у селищі Киянка Єльчинського району Житомирської області
Бо Богу богово, а Цезарю цезареве. Невідомо як у Жванії складаються відносини з Богом, а от що потрібно нашому цезарю він знає точно. У даному випадку — що не потрібно. Пам'ятник Магдебурзькому праву у Києві потрібен, бо на його черговому за двісті років відкритті можуть файно позувати прем'єри і віце-прем'єри, і цезаревому оку приємно через ілюмінатор гвинтокрила помилуватись. А от саме право зараз не треба, ще не час, кияни (які у місті, а не у селищі) ще не дозріли.
Що з того, що у п'ятнадцятому сторіччі литовські князі вважали, що кияни здатні своїм розумом обирати розпорядника коштів міського бюджету — хто ті князі були? Католики, практично — члени НАТО. Де їм було збагнути особливості українського місцевого самоврядування - як відомо, “что русскому здорово, то немцу смерть”. І навпаки відповідно.
Вибори лише шкодять стабільності і, перепрошую, реформам. А за більш ніж річної відсутності у Києві голови влада у місті є стабільною, а головне — надійною. Хтось зауважить про брак легітимності - але хіба партія Януковича не набрала на парламентських виборах у Києві 10%? То хто, крім Попова може безкарно пилити київські гроші? Хіба не набрала Герега аж 32774 голоси під час тих самих виборів? Хіба це не свідчить про підтримку? Хіба не мешканці Києва у 2008 голосували за “Столичні реформи”, “Республіку Київ”, “Киян”, “Ініціативу”, “Відродження Києва”, “Демократичну партію України”, “Соціальну справедливість”, “Спортивний Київ”, “Сильну Україну”? Самі назви добряче протушкованих фракцій яскраво свідчать, що саме робить безсмертна Київрада VI-го скликання киянам — республіку, спорт, ініціативу, вибачаюсь, реформи і багацько інших приємних речей..
Хтось зауважить, що таких партій у підсумках київських виборів 2008 року не знайти — то що поганого, що люди усвідомили свої колишні помилки, рішуче відкинули помаранчеве минуле і влились у стрункі лави будівників регіоналізму? Треба дати людям можливість відпрацювати довіру!
Тим більше, програма партії видатного християнського демократа, а за сумісництвом голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, так і каже: “Людям насправді байдуже, яку партію представляє їх мер чи голова сільради. Головне, щоб вирішувалися їхні щоденні проблеми, сьогодні і зараз, а не в примарній перспективі.”
Прикро, що киянам дійсно байдуже. Навіть не зважаючи на те, що їх щоденні проблеми не вирішуються.


пʼятницю, 12 липня 2013 р.

Ти хто такий???

Щойно побачив напівзнайоме обличчя в телевізорі. Воно сказало, що знає, хто пограбував киян - звичайно, апазіція.
Я швидко згадав, хто це.
Це те чмо, яке всі кияни лайкою згадували у кінці березня - а воно рятувало Київ від снігу у Відні. А трохи пізніше закопувало каштани на Хрещатику - рожеві, італійські, за спеціальними цінами.
попОв його прізвище.
Я лише не можу згадати, скільки за нього проголосувало на виборах.

четвер, 11 липня 2013 р.

Покажіть, де це написано

       Коли чергове чую ригівську мантру про "принцип безперервності влади, закладений у Конституцію", пригадую одну свою юридичну пригоду.

Під КиївЗрадою.

Щире побажання кагєбісту.
 Мусора починають захищати Конституцію... перепрошую, злочинне угрупування колишніх депутатів Київради.




 Мусора охороняють злочин - порушення ст.141 Конституції України.



Троха "Спільної Справи"




понеділок, 11 лютого 2013 р.

Кармазін головного мозку...

Дивлюсь і слухаю колишнього нардепа-опозиціонера Кармазіна на ТВІ  та думаю собі: невже маразм очікує нас усіх?
У сенсі - кожного з нас?
Кравчук, Кучма, Ющенко, Плющ, Мороз, Мельниченко, Головатий, Тарасік Чорновол, Тигіпко, Костенко, Королевська, Болдирєв, Царьков - і легіон іншої жлобні, хто ж їх усіх здатен запам'ятати та назвати? - що залишились осторонь солодкого життя, і намагається привернути до себе увагу - навіть не намагаючись привернути до себе увагу.
Нагадати про свою мудрість, геніальність, месіанську роль...
Серед хвороб широко відомих пацієнтів хвороба Кармазіна здається особливо небезпечною. Тому, що донецькі стоматологи хвацько скористались нагодою. І нема підстав сумніватись, скористаються по повній.
Два збитих мажоритарники за два дні (6 лютого позов Кармазіна, 8 лютого - мінус два депутати)? Отже, на близько тридцяти тих, що коливаються, вистачить місяця.
Опозиційних фракцій три? Тиждень. ЦВК не погоджується? О, до речі, до обрання діючих членів ЦВК давно є претензії. Тиждень. Ні, Давидовича призначали дуже сумнівно - має бути Ківалов. Хтось сумнівається у легітимності такого парламенту і дезінфікованого ЦВК? Не конституційно? Та що, доброму стоматологу важко кутний зуб вирвати? Нову стару (чи стару нову?) Конституцію теж якось неконституційно приймали. Ампутуємо, анестезія не потрібна, пацієнту не треба відволікатись.
Разом із Конституційним судом - він же створювався у відповідності з незаконними законами.
То що, тепер діє Конституція УССР із спрямовуючою та керуючою КПСС? Якщо нову стару (чи стару нову? - ніяк не розберусь!) відмінили, то має діяти попередня, стара стара (хоч тут помились неможливо)?
Та ні, чинність тієї припинили одночасно з прийняттям Конституції України у 1996 році. Стару скасували законно, а нову прийняли незаконно. Логічно?
Ну, якщо нелогічно - вам до Кармазіна. Он там, у трупарні Конституційній асамблеї поспілкуйтесь.

вівторок, 5 лютого 2013 р.

Хто всрався? - Звичайно, невістка!

Поки студенти зміцнюють енергонезалежність України шляхом перебування на ексклюзивно подовжених канікулах (що дозволяє знизити витрати на опалення приміщень ), мою дружину, разом з іншими викладачами, відправили проводити "профорієнтаційну роботу". Тобто, їздити по школах, і рекламувати найкращий у світі ВНЗ.
Випало поїхати у самісіньке серце України, Черкаську область.
Розказує, що в одній школі директор півгодини висловлював незадоволення: мовляв, з телевізорів у голови дітей ллється російське лайно, рідну мову притискують по всіх усюдах, Україну продають москалям і таке інше, а кияни байдуже на все це дивляться і нічого для порятунку не роблять...
На питання - а за кого проголосувало його село - пробурмотів, що за якогось мільйонера...
Я подивився на сайті ЦВК - обрали Зубика В.В., самовисуванця, члена партії районів.
Звичайно, хто, як не кияни, довели до цього вибору батьківщину Шевченка і Чорновола?.

вівторок, 8 січня 2013 р.

Митець має бути голодним...

Сьогодні на ТВІ біля Мустафи Найема зібралась чудова компанія: Роман Шрайк, Борис Кушнірук, Александр Ройтбурд і Тарас Березовець.
Слухаючи, які події останнього тижня найбільше схвилювали шановне панство, я трохи захвилювався: мені  здалось, що зараз буде викрито антисемітську змову проти респектабельної, шанованої усім світом авіакомпанії "Аеросвіт", що належить пану Коломойському.
Ким інспіровану змову - самі розумієте...

пʼятницю, 14 грудня 2012 р.

Понаїхали тут...

Як усім добре відомо, в Україні існує політика. А якщо щось десь існує, то хтось якось це вивчає. Ну, і заробляє на цьому гроші, звичайно.
Українську політику вивчає Інститут української політики. Вивчає під керівництвом широко відомого у вузьких колах Кості Бондаренка. Так, того самого, що першим лизанув Хорошковського, а до того радив Грищенку зосередитись.

понеділок, 12 листопада 2012 р.

Влада належить народу

Чи треба обраним опозиціонерам іти у Раду?
Думки людей на площі (чи, скоріше, на базарі) перед ЦВК більше схилялись до того, що не треба.
Але чи є похід опозиції у Раду легітимізацією виборів і нинішньої влади