Показ дописів із міткою чучхе. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою чучхе. Показати всі дописи

неділю, 4 грудня 2016 р.

Хочеться традиційно! По "багатому"?

Вчинив експедицію на Андріївський узвіз, аби самостійно оцінити, що ж там такеє довело до збудження Ігора Мірошниченка і купу борців за традиції.
Чистого експерименту не вийшло, бо вигуки "За" та "Проти" вже долетіли і до моїх вух.
Я не митець, що бачу - те і фотографую. Навіть коли дивився знизу - катастрофи не відчув. А згори - і поготів. 
А коли піднявся вище, то побачив, що особливо активних влітку попустить: листя на дереві прикриє верхні поверхи.
Короче, з точки зору хіміка, театр на Подолі виглядає непогано. І дійсно не вписується у низку розташованих поруч архітектурних шедеврів:


Оце по нашому! По багатому!

P.S. А борцю за традиційні цінності Ігору Мірошниченку варто власну зовнішність привести у відповідність з українськими традиціями ХІХ-го сторіччя. А то якось...
P.P.S. Для тих, кому нагадує крематорій:

неділю, 28 грудня 2014 р.

84%

Скільки відсотків совєцьких людей були сталіністами на початку 1953-го?
Мабуть, не помилюсь, якщо оціню десь у 80-90%.
Скоріш за все 84%. :)
Років десять їм розказували правду про Сталіна (зрозуміло, не всю).
Потім двадцять років їм нічого не розказували.
Потім років двадцять їм розказували правду і про Сталіна, і про Леніна, і про Брежнева з Андроповим. Без зусиль вони можуть знайти цю правду і зараз.
Скільки відсотків росіян люблять Путіна, підсвідомо або свідомо вважаючи його за живе уособлення кривавого Йосипа?
84%
Скільки років потрібно цим людям, щоби перестати шанувати вбивць, щоби припинити вбивати незгодних?
Не за мого життя.
Росія стоїть на місці. І вона стоятиме на тому ж місті завжди.
Навіть її уламками будуть керувати люди з психологією Сталіна. І в кожному уламку свого диктатора буде любити 80-90% населення.
Скоріш за все, 84%.

вівторок, 11 лютого 2014 р.

Чучхе від Януковича: прокрастинація і експропріація

Дві постанови НБУ, прийняті наприкінці минулого тижня, 48-ма і 49-та, яскраво демонструють відданість уряду Януковича двом принципам: відтягувати прийняття рішень (прокрастинація) і забирати все, що можна забрати (експропріація). 
Під гаслом боротьби з валютними спекулянтами підприємства позбавили права вільно розпоряджатись власними коштами — поки що не всіма, і поки не надовго: лише тими, які призначені для розрахунків з іноземними партнерами, і лише на тиждень. Все це — заради досягнення вже не стабільності, а лише іллюзії стабільності — хоча б на кілька днів. 
Провладні “експерти” вже оспівують мудрість уряду — так само, як співали осанну продажу валюти по паспортам і планам введення 10% податку на продаж валюти. Дійсно, навіщо посполитим ці кляті бакси? От у СССР долара взагалі не було - а жізнь била очєнь харошая! Телевізори “Бєрьозка”, автомобілі “Москвич” і газована вода з сиропом по три копійки.
В СССР долари, франки, фунти могли потримати у руках лише гебісти, дипломати, та криміналітет. У принципі, кожен, хто тримав долар на території першої держави робітників і селян, міг вважатися злочинцем. Для укріплення відчуття переваги над Заходом, що невпинно загнивав, у «Ізвєстіях» щотижня друкували курс рубля до долара: то це було 68 копійок, то 75, то навіть 56 - на початку 1991 року. Проста радянська людина могла тішитись, що ціна його “Москвича” коливається в межах від десяти до п'ятнадцяти тисяч доларів, поки країна впевнено будує комунізм, з настанням якого гроші взагалі будуть не потрібні...
Курс долара до рубля існував сам по собі, життя само по собі. Ті, хто працював за кордоном, замість валюти отримували «чеки», які міняли на три рублі, потім на чотири, на шість, потім на десять...
А рубль, на думку Госбанку СССР, лишався дорожчим за долар аж до квітня 1991 року. Втім, у 1991-му офіційний курс не мав уже жодного значення - за зелений папірець з портретом Вашингтона громадяни були готові віддати і тридцять, і п'ятдесят, і сто жовтих папірців з портретом Леніна.
Скільки статків з'явилось завдяки цьому психологічному феномену, можна тільки здогадуватись.
Мабуть, хтось покращив свій фінансовий стан за часів одночасного існування двох курсів валюти - офіційного і неофіційного, що відрізнялись у два рази — у період першої навали міцних господарників з шахтарського краю на економіку України у 1993-1994 році. Бюджет не виконувався, зарплатня до працівників приходила із запізненням, але офіційний курс купонокарбованця не рухався. Щоправда, доступ до валюти за офіційним курсом мало обмежене коло установ, які, за чутками, були пов'язані з очільниками уряду. Ці наклепи настільки обурили виконуючого обов'язки прем'єр-міністра тов. Звягільского, що потім він три роки відпочивав від українських правоохоронців у Ізраїлі.
Час спливає, змінюються покоління та обличчя, а методи і результати роботи синів Донбасу лишаються непохитними.
Не допомогло кейнсіанство за Азаровим - переходимо до монетаризму за Арбузовим. Ми знову матимемо кілька курсів гривні. Щонайменше два: на сьогодні і на шостий операційний (робочий) день після сьогодні. Саме стільки тепер чекатимуть підприємства можливості купити валюту. Чекатимуть і гроші підприємств - відповідні суми гривні будуть заморожуватись у банках. Вгадають курс - отримають валюту для розрахунку з закордонним постачальником, не вгадають — будуть чекати ще шість днів.
Вочевидь, вже найближчими днями значно зросте попит на послуги фахових віщунів та ворожбитів
І все це — заради доповіді дарагому Леоніду Іллічу шановному Віктору Федоровичу: кризу подолано, курс стабілізовано, можете призначати мене прем'єром.

вівторок, 24 грудня 2013 р.

Скромна чарівність комунізії

Дружина випадково стала свідком придбання комунякою Голубом парфумерії у бутику "Брокард".
Не у тому "Брокарді", що під Майданом, де запах парфумів змішується з димом вогнищ. Ця крамниця знаходиться у "Мандарин-Плазі", поруч з "Пінчук Арт Центром", салоном "Ферарі" - коротко кажучи, просто у гнізді буржуазних розкошів і декадансу.
Дружину вразила не вартість придбаного Голубом - щось на чотирнадцять тисяч гривень. Кінець кінцем, і платимо ми депутатом непогані гроші, і комуняцька фракція нещодавно прийняла кілька доленосних рішень... Чи навпаки, не прийняла? У будь-якому випадку, бонуси мали отримати. Знову ж, новий рік незабаром, друзям і коханкам товаришкам по партії треба щось подарувати.
Мою дружину вразило те, що український комуніст не придбав жодного флакону "Красной Москвы", "Ландыша", "Саши" чи пролетарського бестселера усіх часів та народів "Тройного одеколона".
Так і пішов з пакетами, набитими продукцією, виробленою приниженим і пригнобленим - аж до примусових одностатевих шлюбів - пролетаріатом країн НАТО та ЄС.
На відміну від моєї дружини, я особливої зради ідеалам комунізму у цій події не бачу.
Лєнін, наприклад, кохав Інесу Арманд, а не Надєжду Крупскую.

неділю, 31 березня 2013 р.

Стабільність існує!

Двічі за добу вразив мене ерудицією товариш Вілкул. Є у нас такий віце прем'єр - його останнім часом використовують як говорячу голову з широкого кола питань - від баскетболу до очистки каналізації. Піонер (судячи з віку, комсомольскої кар'єри у нього не було) радо демонструє метал у голосі, на відміну від старших товаришів - віце-прем'єрів Бойка та Грищенка, які твердо дотримуються принципу "не питали - не кажи, а запитають - все одно не кажи".
По-перше, Вілкул зробив відкриття в області сучасної патріотично-православної металургії: сплав міді з залізом. Досі вважалось, що це практично неможливо: погано вони розчиняються один у одному. Але, якщо є велика ціль, то сучасного манагера ніяка евтектика не зупинить. А ціль є: треба відлити великого дзвона, бо без його ані інвестицій, ані рехворм. Ну і піонерам  з комсольцями корисна справа - збирати залізні осколки та латунні гільзи. І місця є, де цього добра багато. Все ліпше, ніж волати на вулицях "Банду геть!"
По-друге, Вілкул оголосив про перемогу харьківської науки над буржуйською: створено ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ котел з коефіцієнтом корисної дії 98%! Після цієї новини я зобов'язаний видалити з комп'ютера та власної голови файли із відомостями про італійські та німецькі котли із таким ККД, які використовував ще п'ять років тому. Не було такого, ввели в оману кляті запроданці-комерсанти та інженери-врєдітєлі, які продавали та встановлювали це устаткування, що СЕРІЙНО виробляється. Раз Вілкул каже - харьківський набагато кращий за закордонні, то як може бути інакше?

Про високий рівень знань старперів старих проффесіоналів, особливо в енергетиці, писав не одноразово  - тут і тут наприклад.
Час іде, і до кабміну підтягуються молоді, сучасні кадри. Рівень знань, який вони демонструють, не залишає сумнівів: вони нічим не гірші за папєрєдніков.
Отже, стабільність дійсно існує!

середу, 27 лютого 2013 р.

Два світи, дві різні системи

Два дні тому Google Reader приніс мені кілька новин.
Одну з недалекого від Києва Дніпродзержинська (цікаво, а там взагалі бував Дзержинський?) - там вирішили відкрити музей Брєжнєва.
А інша з далекої від Києва Естонії - це така собі маленька країна, мабуть менша за Дніпропетровську область, член Європейського Союзу, що от-от розвалиться, член агресивного блоку НАТО, який от-от згине від потужних ударів афганських талібів і сирійською армії, та і взагалі їй капець, бо поруч велика євразійська імперія, у якої дох... багато природних ресурсів, а у Естонія тіки сланець без газу і шпроти.
Так от,  ця жалюгідна околиця недоокупованої Євроазії прогнилої Європи, у передчутті неминучої загибелі, першою у світі побудувала по всій країні систему заправок електромобілей.
Дійсно, чим ще естонцям у конаючій від злиднів Європі займатись?
Вони навіть не мають достатньо землі, щоби її поцілувати...


понеділок, 4 лютого 2013 р.

In God We Trust, All Others Pay Cash


Замість звичного «Dear Sirs” лист починався словами «In the name of God» .
Мало нам нігерійських царевичів - тепер сектанти нас електронними листами закидають...
Але це був лист з черговою комерційною пропозицією – постачати в Україну епоксидні смоли. CIP Odessa, 100% передоплата, ціна у USD
Не рублі, не юані, не іранські ріали, навіть не євро. Саме американські бакси.
І це було дуже символічно – бо God, як виявилось - це Аллах. До того саме той, що невдовзі обов`язково знищить Сполучені Штати Америки – іранський.
Бо, як відомо, «Богу довіримо у кредит, всі інші платять готівкою». І найліпше – американською.
Навіть комерсанту з Ісламської Республіки Іран.

неділю, 16 вересня 2012 р.

Побіжний погляд на країну чиїхось мрій


Вступ
Це просто деякі враження від останнього відрядження до Білорусі. Виключно суб'єктивні — відвідуючи і спостерігаючи цю країну з 1983 року і я просто не можу бути об'єктивним.

Кордон
З пункту переходу починається Білорусь, на ньому ж ми з нею попрощались.
Зовнішньо будівлі та паркани на українському і білоруському боці схожі, а с

четвер, 30 серпня 2012 р.

Назустрі чучхе-2

Відверто кажучи, вперше написавши заголовок "Як зажди" я навіть не думав, що доведеться неодноразово його дублювати, лишень додаючи номери.
Фіксувати донецькокомуняцькі маразми було не дуже смішно. Кажу відверто. Мені не було смішно.
Тепер мені стає страшно. Я вже не дивлюсь на книги Орвелла  і Кафки. Мені вистачає сайтів типа президента, КМУ, і стрічки ukr.net - ригівське лайно спливає там щоденно.
Достаючи сьогодні з чергового бойового листка київського гауляйтера - газєту "Вечирний Кийев" - я сподіявся прстебатися та дивитись футбола.
Плани зламав канал ТВІ - він довів свої стосунки з абсолютно аполітичною київською телемережє "Воля" до такого стану, що його статус підвищено - він тепер у більш дорогому пакеті.
Хіба можна лишити десятки тисяч київських пенсіонерок їх улюблених каналів - куй-тб, м1, м2, отв, гамма (це ж їх комунякське минуле! хай потішатьс!), всіх цих кієвскіх русєй, тонісов і що там ще!
Отже, нарешті облишивши марні спроби поспілкуватись з колцентром типа "Волі" (почую кожного!) і підготувавши папери і дроти для повернення у суботу првайдеру (жодної політики! тілько бізнес!), переглядаю номер за 28 серпня. На сайті його нема. там вже номер за 30-те, тому знову без скріншотів.
Що вам сказати, чучхе росте.
"Нова ера Троещини" (!!!),
"Від лікаря з посмішкою" (вчора вийшов від стоматолога - самі розумієте).
"Місто сучасних технологій".
"Приклад, гідний наслідування".
"Розмір компенсації вкладникам ліквідованих банків підвищено".
"Забезпечуємо реалізацію соціальних ініціатив президента України".
"Ала Шлапак урятувала найдавнішу музичну школу Києва" (ця курва лізе по печерському району, на з'економлені гроші купля картриджів, буду друкувати "Служила Черновецькому, служитиму донецькому!").
"Ініціатива президента стимулює молодь" (пільгове іпотичне кредитування: азарич відписав 60 млн на програму, а записалось 30 тисяч ентузіастів. дві тисячі гривень на рік на придбання кварири - це гроші, панове!).
І, задля розвитку взаєморозуміння між народами, традіцийне "Життя столиць":
"Джакарта: Головне свято закінчилося страшною пожежею."
"Ломе: Противників президента розігнали сльозогінним газом."
"Берлін: Електропоїзд зійшов з рейок."
Хулі не ясно?