понеділок, 30 квітня 2012 р.

У голові Волошина вибухнув черговий тарган

Я вже зазначав, що у голові виконуючого роль Геббельса по Міністерству закордонних справ, такого собі таварішча Волошина, періодично злітає клепка. Трапляється це найчастіше за відсутності у Києві типа міністра Грищенка - от і зараз той начебто вештається десь у південній Америці.
Тепер цей дипломат з пелькою інструктора райкому брежневських часів попередив Німеччину, що інструменти холодної війни до нас краще не застосовувати. Бо буде таке...
Особисто я вважаю, що холодну війну почав якраз не Захід, а комуняцька банда, що окупувала території колишньої Російської імперії і кількох прилеглих країн у період 1917-1953 років. І якби Захід відповідаву жорсткіше, втрати окупованих країн були б значно меншими.
Схоже, на Заході, зокрема у Німеччині, це розуміють.
Тому холуй донецької банди, вихованої у брежневські часи, таварішч Волошин, нервує.
І в голові його вибухають великі совєцькі таргани.

суботу, 28 квітня 2012 р.

А кто ж это все-таки убил Нолестро?

Со вчерашнего дня эта фраза из милой комедии «Ищите женщину» крутится в моей голове.
Вот прошли почти сутки. Ни записки, ни е-мэйла, ничего.
Террористы, не выдвигают требований.
Они так спешили, что даже не думали о легенде.

В G+ израильтяне пишут: «Держитесь!»
Как им объяснить, что нам нужно бояться собственного государства?

Это был не теракт.
Это оккупанты провели акцию устрашения местного населения.

середу, 25 квітня 2012 р.

Як завжди-17

Чергова порція креативу на сайті дідуся Азарова. Маю на увазі сайт Кабміну.
Навіщо звичайна людина йде до продовольчої крамниці чи на ринок? Зазвичай, аби купити їжи.
А продавець якого біса тягне на ринок зранку - а то й уночі - лантухи з їжею? Щоб продати та на зароблену копійчину купити щось собі, думаєте?
А от ніхвіга.
Бо, як встановив Кабмін - "Задля стабільності цін..." і тілько "задля стабілізації цін".
Бо що може бути важливіше для цих дебілів?

вівторок, 24 квітня 2012 р.

Зазирніть у свою тумбочку — може там багато грошей.

Найбурхливішою подією березня, безумовно, була новина від президента: у країні грошей багато. Практично, як масла у відомій п'єсі Подерв'янського. Як і у літературному творі, невідомим лишається джерело надходжень. Не йму віри проголошеній версії - “зростання економіки, підвищення якості адміністрування податків, тобто зменшення тіньової економіки, і за рахунок модернізації підвищення продуктивності праці на наших підприємствах” - бо чув це за часів ще Андропова, бачив і результати використання знайдених багатств.