Львів у Києві

Сім'єю пішли до Мистецького Арсеналу, на останній день Львова у Києві. Хоч і декорація, але щось у тому було

Про безкінечність українського залізничного маразму

На цьому тижні перебував у відрядженні у Донбасі. Про донецький аеропорт вже написано багато - можу підтвердити, такий він і є: великий і пустий. А от про донецький залізничний вокзал згадують рідко, а він вартий розмови.
До Євро 2012 до старої будівлі добудували величезний акваріум:

ЮЗЖД. На вічні віки. Амінь.

Нещодавно десь промайнуло цілком патріотичне питання - а чому деякі наші залізниці носять назви совєцьких часів - Південно-Західна (а не Київська), Південна (а не Харківська). Давно, мовляв, треба перейменувати!

Не треба.

Ми зібрались тут щоби захистити святе!

- Заволав у мікрохвон дядько з червоною пикою близько о пів на дев'яту.
Під резиденцією київського гауляйтера - колишньою Київською міською радою - його було чути чудово. Не тільки завдяки гучномовцям - на ахметівській перебудові ЦУМу сьогодні було тихо. На відміну від дня попередньої спроби блокувати - тоді там щось гучно довбали.
Захисники святого почали збиратись давно. На Пушкинській, біля воріт, через які заїжджають діячі "Блоку Черновецького", тепер подільники Попова, стояла купка таких бюджетників. Вчителі фізики?

До чого тут вітчизняний виробник? Просто грошей катма.

Нинішня влада гарячково шукає джерела грошових надходжень, прикриваючи правду про жахливі бюджетні дірки гаслами про соціальний захист - або про порятунок вітчизняного виробника.

На адресу західних автокомпаній лунають закиди про злісне небажання приходити в країну з чудовим інвестиційним кліматом.