середу, 21 жовтня 2015 р.

Про вічний комплекс меншовартості українців

Гаряча дискусія - чи стріляли російські снайпери на Майдані, чи на Майдані стріляли тільки російські снайпери?
Знову наше вічне прокляття. Комплекс української меншовартості.
Нам страшно визнати, що Небесну Сотню вбивали українці.
Я не про національність, я про громадянство.
Ми боїмось сказати собі, що серед нас багато тих, хто здатен вбити людину з іншими переконаннями.
Ми усюди шукаємо руку Кремля.

О, які ми духовні, освічені, інтелігентні, непідкупні та законослухняні без російських агентів!

О, якою прекрасною була б наша Україна, якби не кляті москалі!

пʼятницю, 16 жовтня 2015 р.

Що саме можуть США у енергетиці. І чому.

“Они хочут свою образованность показать и всегда говорят о непонятном”
(А.П.Чехов)

Мені вчений сусід листа написав
http://blogs.ukrinform.com/blog/myhaylo-bublyk/i-znovu-pro-kavitator-i-voden-iz-stichnyh-vod-chomu-amerykanci-mozhut-my-ni.
У рамках серйозної, професійної дискусії про енергетичні проблеми України. Початок тут, моя відповідь тут. Високим штилем, просто як у незабутні дні трохи хуліганської молодості: А ти с какого района? А хто ти вабщє такой?! Да ти Гапочку знаєш?!!
І на хімтеху КПІ, і в Інституті фізичної хімії АН УССР, під час наукових дискусій студенти, аспіранти, доктора і академіки зазвичай користувались логікою, формулами і результатами експериментів, а не науковими титулами. За чверть сторіччя роботи у хімічній промисловості лише одного разу довелось опинитися в ситуації “я начальник — ти дурак”; втім, завод добудовували та запускали все-таки без цього розумника.
Але у цій дискусії навички інженера-хіміка, схоже, не актуальні. Ось, наприклад, і англійське “cell” уже треба перекладати не “комірка” (якщо йдеться про хімію) або “клітина” (якщо про біологію), а “осередок” (як про партійну діяльність). “Електрохімічний троцькистський осередок”, “мейоз правоцентристського осередку”...
Втім, рівень, на який п.Бублик підняв дискусію, допоміг швидко збагнути, “чому американці можуть”. Просто вони англійську знають краще, і не витрачають час на свіжий, від серпня 2012 року, переклад новини на “общєпонятний язик” (на якому “cell” це таки “ячєйка”), а читають одразу першоджерело на сайті Університету штату Орегон http://oregonstate.edu/ua/ncs/archives/2012/aug/major-advance-made-generating-electricity-wastewater. А зацікавившись, можуть безперешкодно дізнатись про наукові праці професорки Hong Liu з розробки мікробіологічних топливних комірок, які виробляють електрику перетравлюючи органічні речовини, і що на створення пілотної установки у лютому 2015 року професорка отримала грант аж 225000$ http://mbi-online.org/newest-mbi-tenant-waste2watergy-receives-225k-nsf-grant (бюджет Університету штату Орегон у 2014-15 навчальному році близько 1 млрд. $). Відзначать, що однією з переваг технології є те, що її застосування дозволяє уникнути утворення сірководню (!) та метану. Не залишать поза увагою і той факт, що про генерування електрики мікроорганізмами відомо вже більше ста років, і що результати за останні п'ять років є “promise”, тобто обнадійливі, хоча “The generated power in MFC is still too low”, тобто, току мікробіологічні топливні комірки поки дають малувато http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1110016815000484. Схоже, американці реалістично оцінюють власні наукові досягнення, і розуміють, що до втілення у промисловість ще довгий шлях.
Яким чином ці дослідження, опубліковані у загальнодоступних наукових виданнях, результати яких може перевірити, підтвердити чи спростувати власними експериментами будь-хто, будь-де, підтверджують слова вченого сусіда “Кавітатор якимось чином змушує воду...” чи правдивість заяви пана Левандовського (http://uapatents.com/2-19385-ustatkuvannya-dlya-generuvannya-vodnyu.html) “при створенні відповідних сприятливих умов для роботи субстрату можливо виробництво 2500 тонн сірководню, або 147 тонн водню на рік при об'ємі камери біореактора 1м3”?
“Якимось чином...”, “бачив на власні очі – по приладах”, “за сприятливих умов... можливо...”
Потужні аргументи. Як і ККД дизельного двигуна часів Другої Світової війни у відношенні до матеріального балансу біохімічної реакції.
А що саме, маючи беззаперечні успіхи у розвитку біоенергетики, і розвиваючи “шаленими темпами” водневу енергетику, змогли у США? https://en.wikipedia.org/wiki/Energy_in_the_United_States
Напрочуд знайома картина: перша трійка - це вугілля, натуральний газ, атомна енергія. Доля відновлювальних джерел у загальному виробництві енергії — 12.69%, а біомаси — 0,51%.
Що у японців https://en.wikipedia.org/wiki/Energy_in_Japan, які спочатку у американців скопіювали все, що можливо, а коли не лишилось що копіювати — винайшли самі? Вітер, сонце, геотермальні води і біомаса разом дають 1%, гідроенергетика — 4%, все інше — вугілля, нафта, газ, атомна енергія. І в США, і в Японії біомасу поки що або просто спалюють, або газифікують і спалюють, або переробляють у біопаливо і спалюють.
На сайті Міністерства енергетики США, у розділі, присвяченому енергоефективності та відновлюваним джерелам енергії http://energy.gov/eere/office-energy-efficiency-renewable-energy те саме — сонце, вітер, переробка біомаси, утеплення будинків, світлодіодні лампи... І жодної згадки про кавітатори та сірководень з печер....
І проти 300 тисяч миль трубопроводів для натурального газу в США - близько 700 миль газогонів для водню. Це з урахуванням першого водневого газопроводу, довжиною 150 миль, побудованого у 1938 році.http://www.afdc.energy.gov/fuels/hydrogen_production.html Чому? Бо воднева енергетика наразі набагато більш витратна, ніж традиційна.
Американці можуть, бо рахують гроші, і по експертизу звертаються до фахівців.
Хрестоматійною, як на мене, є історія “відкриття” “холодного термоядерного синтезу” Флейшманом (Fleischmann) та Понсом (Pons ) наприкінці 1980-х. https://en.wikipedia.org/wiki/Cold_fusion На відміну від самопроголошеного “вченого сусіда”, обидва були відомими і авторитетними науковцями, але не у галузі ядерної фізики. Про свої експерименти розповідали вичерпно і точно - “Якимось чином...”“За сприятливих умов... можливо...”. Американські вчені менш ніж за рік розібралась з фейком. Характерно, що остаточний вирок експертів-науковців проголосила газета “Нью Йорк Таймс”, а не наукове видання (беріть приклад, “Укрінформ” - президія Академії наук за квартал від редакції, а за два квартали - цілий Київський університет; втім і п.Бублик з чернетками своїх статей міг би завітати ДНДІ “Хімтехнологія” у Сіверодонецьку). Після чого державні установи і університети США на цю тему розмовляють хіба що жартома.
І не треба про змову нафтових олігархів. У наступні років п'ятнадцять ті, хто вірить у диво — або погано володіє англійською? - вгатили у “холодний термояд” близько сотні мільйонів доларів. Лише “Toyota Motor Corporation” викинула на вітер сорок мільйонів. І всі отримали результат, про який “Нью Йорк Таймс” попередила ще у 1989 році.
Хоча, ця історія має надихати п.Бубліка і його героїв на нові “наукові звершення” — у світі ще трапляються диваки, готові за гарну казку віддячити купою грошей.
Головне, треба їм “образованность свою показать...”

P.S. Цей текст "Укрінформ" навіть у мій блог поставити не ризикнув. Бублики рулять...

неділю, 24 травня 2015 р.

Київський пам'ятник Гундяєву

Поблизу метро Либідська кілька років тому закипіло будівництво. А рік тому засохло. Чомусь.

Що і як було можна почитати тут

неділю, 17 травня 2015 р.

Як завжди-42. Три цитати.

У ДЕРЖАВНІЙ ВЛАСНОСТІ МАЄ ЗАЛИШИТИСЯ ДО 15 СТРАТЕГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ, РЕШТУ НЕОБХІДНО ПРИВАТИЗУВАТИ - БОРОВИК

Народний депутат фракції «Батьківщина» Альона Шкрум назвала «ляпасом для всіх молодих політиків» відставку заступника міністра економіки Саші Боровика.

Сергій Соболєв пообіцяв бердянцям, що «Батьківщина» послідовно домагатиметься збереження державного статусу для порту та не допустить порушення соціальних інтересів його працівників.


вівторок, 14 квітня 2015 р.

Трибунська маніпула


У Римі була така виборна посада - трибун. Завдяки совєцькій історичній традиції ми зазвичай пам'ятаємо і шануємо народних. Насамперед братів Гракхів.