вівторок, 14 квітня 2020 р.

Майже рік потому




https://youtu.be/p35RoXVk71U

Скоро рік цьому інтерв'ю. Здається, воно було першим довгим і не паркетним. Втім, воно і лишилось єдиним довгим і не паркетним - ну не вважати ж інтерв'ю балабольство у дорогій забігайлівці біля Арсеналу.
Кадри, які я вирізав, здалися мені тоді одночасно особливо гнітючими і обнадійливими.
Гнітючими, бо я побачив наскільки клоун далекий не тільки від реального життя, особливо політичного. Тобто, і раніше розумів, але тоді нарешті почув і отримав остаточні підтвердження.
І обнадійливими, бо легко уявлялось, як державна машина, майстри політичних ігор, перемелють дилетанта, і чи то викине його на смітних, чи то замкне у позолоченій клітці. У будь-якому разі, великої шкоди він завдати не встигне.
Каюсь, оптимізм був необгрунтованим.
А йому ж дійсно ввижалось, що буде легко і просто. Як це не проголосують за його ініціативи? Запишу відеозвернення!
І ось він пише відосики, навіть приходить до Верховної Ради - а вони не голосують, як йому треба. І їх не викинеш, як набридлий гаджет.





Немає коментарів:

Дописати коментар