Спромігся ж я у 2012 передбачити долю Януковича?
Мені хочеться вірити у перемогу Порошенка, навіть не зважаючи на жорстоку логіку цифр. Найбільше я сподіваюсь не на раптове просвітлення прихильників ЗеКо, чи на дебати (яких скоріш за все, не буде), а на гарну погоду 20-22 квітня, яка виманить приколистів на шашлики. Ну, це як природа вирішить.
Отже, як буде складатися політичне життя нашої країни з кінця квітня у разі обрання президентом Зеленського (далі - Зе), який працює на ТБ каналі Коломойського (далі - Ко)?
Важливе припущення - на фронті буде відносна тиша.
Ми матимемо президента, який не читав Конституцію, і вважає, що він може призначати будь-кого будь-ким. За більш детальною інформацією я відсилаю читачів до Конституції та коментарів справжніх експертів. Якщо коротко: одноосібно президент може призначити голову власної адміністрації, секретаря та половину РНБО. Він або затверджує кандидатури, пропоновані урядом (голів державних адміністрацій, наприклад), або вносить на затвердження парламенту кандидатури (міністрів оборони та зовнішніх справ, Генпрокурора, Голову СБУ). РНБО установа поважна, її рішення обов'язкові, але у часи Ющенка прем'єри Тимошенко та Янукович на такі рішення клали прилади без наслідків для себе. Генпрокурора у статусі в.о. ми бачили нещодавно - Махницького, досі виправдовується, що мав обмежені повноваження, тому головні вільно риги повтікали.
Тобто, ЗеКо одразу нарветься на конфлікт з урядом та Верховною Радою - бо Ко потрібен доступ до бюджетних грошей і адміністративні важелі для підготовки до парламентських виборів, нардепи усіх кольорів це розуміють, частина з них без компенсацій подарунків не робитиме, а значна частина не подарує за будь-яких умов. Гройсман добровільно у відстаку не піде. Максимум, що йому загрожує - резолюція про недовіру і перехід міністрів у статус "виконуючих обов'язки" до створення нового уряду новим парламентом. Можливо, Ко понесе у парламент гроші - хоч Високий суд Лондона і обмежив його 20000 фунтів на тиждень, добрі друзі знайдуться. Але...
Наше одвічне "але..."
Через інші двері парламенту теж понесуть гроші, бо наші олігархи, як справжні українці, здатні об'єднуватись лише у випадку серйозної небезпеки (як зараз, проти Порошенка), і не надовго. Не в інтересах Ахметова, Пінчука, Фірташа, Жеваго і, хто там іще, монополія Ко на
Отже, країна матиме президента, який пообіцяв чотири штуки баксів щомісяця вчителям і 10% від кожного корупціонера кожному, і це не рахуючи референдумів, але не відбуватиметься нічого.
(Зокрема, не буде і предметні перемовин з МВФ про рефінансування держборгу - з урядами, яким залишилось менш ніж півроку їх традиційно не ведуть, а зі статусом в.о. і поготів. На курс гривні це ще не впливатиме, але розумні вже підуть у валюту.)
Втім, у стилі бабусі Бені буде ще весною почати тролінг парламенту вкиданням шизанутих законопроектів - з гучними назвами, але беззмістовними (багато можна позичити з творчості Ляшка та Капліна). Рада ставитиме їх у довгу чергу, або відкидатиме одразу, канал Г+Г буде звинувачувати парламент у протидії реформам, нардепи і канали інших олігархів будуть хизуватись розумом, критикуючи дебілізм Зе, вчорашні прихильники ЗеКо почнуть щось підозрювати... Євросоюз почне відкритим текстом нагадувати, що треба виконувати угоду про асоціацію - впроваджувати реформи, але парламент скоріше буде займатись популізмом, щоби переманити виборців. Літо піде на користь і Зе, і Ко - політики та непідкупні журналісти відпочивають, та й посполитим не до них, тому в осінь 2019-го у Зе був би шанс увійти з нерозтриньканим рейтингом і відчуттям переможця, якби не День Незалежності та військовий парад на його честь. Тут варіантів два.
Зе парад скасує, бо не відчує "запиту суспільства", або у нього буде концерт. Суспільство, безумовно, обуриться, і дуже сильно. "Ганьба" на Банковій та під хатинкою митця забезпечена, може й шини запалають.
Зе парад не скасує, і стовідсотково буде обсвистаний, бо у цей день на Хрещатик приходять патріоти, а не любителі Кіркорова.
І це він лише присяде на розпечену пательню.
Як би не ховали гаранта від прямих ефірів, його видатні цитати вже будуть ширяти інтернетом та ТБ. На кожному кроці його будуть очікувати журналісти - попереду будуть Бігус, Гнап і Седлецька. Після оголошення виборчого списку "партії" від "слуги народу" підуть Абромавичус і Данилюк, а Лещенко з кожної праски розповідатиме, що він ніколи у житті не перебував у одному приміщенні з людьми на ім'я Володимир.
Восени фінансові проблеми держави стануть помітними неозброєним оком - за півроку, тишком-нишком, Ко вдасться присмоктатись, хоч і не на повну потугу, до державної годівниці. Зокрема, до Міністерства оборони, завдяки призначеному ЗеКо в.о. міністра. Виборча кампанія піде під вибухи корупційних скандалів з участю ЗеКо, і президенту стане все важче переводити стрілки на парламент. Середня і нижча ланка державного апарату заляже у сплячку, очікуючи, чим все закінчиться - і погіршення роботи держустанов стане ще одним подразником для населення. Смолій не погодиться на вимоги ЗеКо вмикнути друкарський верстат, його всупереч закону усунуть з посади і призначать Дубілета, якщо він повний придурок, звичайно, МВФ та Євросоюз припинять переговори і дію безвізового режиму. Все частіше лунатиме "за Порошенка такого не було", "Яценюк хоч і очкарик лисий, так хоч економіку знав". Якщо Авакову вдасться підтримувати такий-сякий лад на вулицях - добре слово перепаде й йому. Ну і, звичайно, всі будуть цікавитись, хто цього поца обрав президентом. Особливо молодь і таксисти.
ЗеКо ледве пройде у Верховну Раду, більшість у якій отримають БПП, Батьківщина (ага, свої законні 14%) і НФ, які створять коаліцію, змінять Конституцію стосовно повноважень президента, парламенту та уряду, залишать президенту суто представницьку функцію, сформують уряд, посваряться, хтось вийде із коаліції (вгадайте, хто саме) і почне вимагати дострокових виборів...
Зе сидитеме на Банковій, інколи прийматиме вірчі грамоти від послів, інколи таємно виступатиме на приватних вечірках, буде проситися у відставку, але його не відпустять.
Ко житиме в Ізраїлі, і обмірковуватиме, як іще помститися Порошенку.
Саакшвілі житиме в Нідерландах, і обмірковуватиме, як помститися Порошенку.
Інші олігархи, як завжди, будуть домовлятися влаштувати урядову кризу, дострокові парламентські вибори і розставити на важливі посади своїх людей - але без участі нових молодих облич.
Україна знову втратить довіру, пару відсотків (з трьох запланованих) економічного зростання, опуститься в рейтингах на кілька місць, і повернеться за стіл переговорів з МВФ та ЄС, маючи слабшу позицію, ніж сьогодні. Тому ціна на газ стане ринковою для усіх, а пенсійний вік підвищать.
Росіяни ще більш впевняться, що демократія є зло, і "кто кроме Путина???"
Можливо, завдяки бездіяльності української дипломатії, частину санкцій з РФ знімуть. А можливо, Порошенко, діючи як вільний агент, переконає європейців цього не робити.
У будь-якому разі, запасайтесь попкорном.
Восени він буде значно дорожче.
