Найбурхливішою
подією березня, безумовно, була новина
від президента: у країні грошей багато.
Практично, як масла у відомій п'єсі
Подерв'янського.
Як і у літературному творі, невідомим
лишається джерело надходжень. Не йму
віри проголошеній версії - “зростання
економіки, підвищення якості адміністрування
податків, тобто зменшення тіньової
економіки, і за рахунок модернізації
підвищення продуктивності праці на
наших підприємствах” - бо чув це за
часів ще Андропова, бачив і результати
використання знайдених багатств.
Особисто схиляюсь до не дуже
поки поширеної думки, що нарешті знайшлась
тумбочка, про яку казав ще кандидат у
президенти Янукович. Виявилась, наприклад,
під час переїзду до нового кабінету, де
стоїть зелена лампа, точнісінько із
оповідань про вічно живого Владіміра
Ільіча. Схоже, що тумбочка наповнена
виключно твердою валютою — тому і
розходиться кількість гривень, якою
ощасливив нас президент, у промовах
трьох видатних економістів української
сучасності. Просто секретар реформ
Акімова переводила у гривню по
сьогоднішньому курсу, бо сама посада
надихає на фантазії, соціальний
віце-прем'єр Тигіпко рахував по
прогнозованому, бо важко не бути
песимістом, сидячи на вогнищі, а Азаров
— по професійному, бо голова владної
партії досконало знає єдино вірне
вчення, яке заміняє навіть кредити МВФ.
Знає, тому що
наполегливо працює. Причому, як з'ясувалось
на тому ж історичному пленумі ЦК КПСС...
тобто, на засіданні уряду, працює
самотужки. Ну, хіба що гарант допомогає
колоду нести (чи навпаки?): “складається
таке враження, що, крім Президента,
Уряду, в країні більше органів влади немає”.
Мабуть, просочились у непорушні ряди
кляті папєрєднікі, саботують,
дезорганізують, порочать титанічні
звершення найпрофесіональніших.
Стовідсоткова недоробка Хорошковського,
Могілєва та хто там їх наступники.
Але знайшовся у головного
урядовця на однопартійців-шкідників
новий батіг — модерновий та інноваційний.
“Ми впровадимо проектний менеджмент,
за кожну ініціативу, як за проект, буде
відповідати конкретне або міністерство,
або Віце-прем'єр-міністр, якщо мова йде
про групу міністерств і відомств. Будуть
визначені етапи реалізації всіх проектів,
абсолютно прозорі, зрозумілі для людей
контрольні показники виконання проектів.”
Дух перехоплює! Країна досягла
шалених успіхів, реформувалась практично
вся, економіка скажено пре вперед, як
дим від паровоза — і це у той час як
міністри, голови адміністрацій, комітетів,
агенцій, інспекцій, директори департаментів,
начальники відділів - не знають, хто за
що відповідає та до якої дати рапортувати
про виконання історичних рішень уряду.
Перепрошую, рішень президента, уряду
та партії.
Уявляєте, що почнеться, коли
вони дізнаються, чим займатись у робочий
час?
Вже й паровоза не треба буде,
лише диму вистачить! Це вам не “організація,
планування, управління підприємством”,
якому навчали інженерів і тридцять
років тому — це проектний менеджмент!
Іноземна штучка, консультант подарував!
Від усього допомагає.
Два роки Микола
Янович стабілізував економіку, так би
ще сто років не зупинявся — бо ще не
знав проектного менеджменту — добре
президент заїхав і відкрив очі на
справжній стан речей. Чому раніше не
заїзжав? Бо не тільки гарантує Конституцію,
ще й копійчину заробляє гендлярством.
"І не випадково я ці два роки, ви
бачили, я не виїжджав з-за кордону, м'яко
кажучи. Бо ми шукали ринки збуту"
Звідки гарант найбільше не
виїжджав? З Росії — от і сир пішов,
незабаром, кажуть, труби підуть,
машинобудування підтягнеться...
На деяких напрямках
й одного візиту гаранта достатньо. На
Кубу майнув повз Брюссель — побачитись
з братам-диктаторами, перейняти вже
більш ніж півсторічний досвід стабілізації
та благодєнствія — і штовханув гуманітарку,
карбамід від Фірташа, за наші з вами 79млн гривень.
Було б ще до Північної Кореї завітати,
тим більше пролетів недалеко від
Пхеньяну.
Отож, якщо за російський ринок
збуту бонуси найкращому сейлс-менеджеру
країни не дадуть, то за перемогу на
бездонному кубинському щось та й буде.
А країні дістанеться те, що
в тумбочці. Якщо вона була.
Немає коментарів:
Дописати коментар