Найцінніші книжки

Прийняв сьогодні участь у Марші УПА,  вирішив на концерт не лишатись, і Михайлівською пішов до найближчої станції метро - Майдану Незалежності.
Проходячи крізь ментовський ланцюг поперек вулиці, краєм ока побачив рух у мій бік, і за мить відчув, що мене хапають за праву руку.
Різко розвернувся і гаркнув "лєтьохє": "Руки прибери! У чому справа?!"
Молокосос руки прибрав, і вказуючи на прапорець "Свободи", прилаштований до моєї куртки, наказав:
- Знімі флажок!
Отакої! Останній раз подібну пропозицію - зняти жовто-синього значка - робив мент у рідному Первомайську (Миколаївської області). Але 1990 і райцентр СССР - і 2012 та столиця України!
- Лейтенанте, виконуйте закон про міліцію! Віддайте мені честь, представтесь!
Підходить ще один, у плащі, погонів не видно. Лейтенант дає задній хід. Старший (потім сказав, що він капітан) починає теревені - мовляв, на Михайлівській акція "Свободи", то там з партійною символікою можна, а на Хрещатик - не можна, бо там гуляють комуністи (як вони гуляли, дізнався вже дома), отож...
Тим часом я дістав з наплічника дві НАЙЦІННІШІ КНИЖКИ, які постійно маю при собі - "Конституцію України" і "Закон про міліцію" - і запропонував знайти статті, які забороняють мені ходити з партійними прапорцями містом, а міліції надають право забороняти це робити.
Настрій у капітана погіршився. Його понесло у хвілосохвію, він зауважив, що я гучним вигуком налякав лейтенанта, а зверненням на "ти" підірвав його боєздатність...
Почитати Конституцію та Закон він не схотів...
Побажавши йому посилити вивчення нормативних документів, я пішов до метра. Треба знайти ще "Статут патрульно-постової служби", наступного разу переписати прізвища-звання і написати скаргу до прокуратури. У них же скорочення незабаром!