В Академии наук Заседает князь Дундук.

Днями у розмові знайомий висловився стосовно моєї (незакінченої) аспірантури:
- Три роки життя дарма...
- Не дарма, - заперечив я, - Наприклад, я дізнався, що академіки звичайні люди. І мало розуміються на проблемах, які досліджують.

Посміялись, бо він також колись був аспірантом.
Хто не знає, аспіранти - це такі люди, яки рухають науку вперед. Їм треба захиститись, аби вскочити на ескалатор.
От колись перспективний хімік Валерій Кухар скочив на ескалатор, і його підняло. Він скакав ще й на компартійний ескалатор - про це не згадує Вікіпедія, але я пам'ятаю, що він став чи то членом, чи то кандидатом у члєни політбюро КПУ імені Щербицького під саме ГКЧП. Тому й не став президентом академії "наук" уєрєсєр - "наукова" спільнота скористалася політичним розворотом, аби поставити "маладого" на належне місце.
Але власний інститут Кухар встиг отримати. Ним і керує досі. І - виявляється! - він експерт!
Наприклад, з питань аміаку.
Аміак, що випарувався під час катастрофи на горлівському "Стиролі" (ордену Трудового Краснова Знамєні, і протчая, протчая) проллється "кислотними дощами"!
Бо "у повітрі окислюється"!
На якого біса по країні набудували туйову хучу заводів, де аміак на платинових каталізаторах окислюють до монооксиду азоту, а далі у кілька стадій перетворюється у нітратну кислоту?
Я розумію, що цього не знаєте ви, шановний читач, бо забули шкільний курс хімії (там це є), але професійний хімік це має знати!
І що нітратна кислота є основою багатьох добрив для рослин - саме тому кілька десятиріч аміак і окислюють на вищезгаданій куєвій хучі "Азотів", Одеському припортовому і сумнозвісному "Стиролі" - академік має точно знати.
А що фрукти й овочі треба мити не тільки "після таких дощів" (а як дізнатись, який саме дощ щойно був?), а перед вживанням, знають навіть молоді українські лікарі, не кажучи про наших батьків.
Але що колись перспективному хіміку Кухарю до того? Інститут у нього є.
А на вашу думку йому на....ть. Бо його особисто утримує держава.
За наші гроші.