понеділок, 9 вересня 2013 р.

ЮЗЖД. На вічні віки. Амінь.

Нещодавно десь промайнуло цілком патріотичне питання - а чому деякі наші залізниці носять назви совєцьких часів - Південно-Західна (а не Київська), Південна (а не Харківська). Давно, мовляв, треба перейменувати!
Не треба.

Днями зібрався у відрядження. Як личить сучасному українцю, купив квиток на сайті "Укрзалізниці", роздрукував - штрих-коди, йомайо! - лишилось лише обміняти папірець на справжній квиток.
Мені випала 37-ма каса.
Черга була невелика - за 20 хвилин до відправлення мого потягу я був п'ятим.
Але ж штрих-коди, йомайо!
Касирка "с ожєсточєнієм" гамселила по клавішах, натурально вбиваючи цифри до комп'ютера. Схоже, придбання сканерів свого часу випало з тендерної документації.
На обличчі відображались відчуття людини, вирваної з круговерті товарно-грошових відносин. 
Сволотні штрих-коди, йомайо!
Раптом їй зателефонували. Після чого вона наказала черговому майже пасажиру "Падаждітє!", закрила віконце і пішла. Я був третім. Розклад роботи про перерву у цей час нічого не повідомляв. 
Її не було сім-вісім хвилин. Четвертий, за мною, помітно нервував. 
Вона повернулась і без вибачень продовжила нас обслуговувати.  Все було майже чудово - але хлопець переді мною, виявляється, вирішив зберегти деревце. Він не роздрукував квитанцію, чи як там воно називається, а сунув їй свого смартофона.
Гаджет кілька разів кочував через віконце: то вона не бачила, то він нерозбірливо диктував, то вона ввела не той номер... Мені, як хіміку, завжди не подобались зелені рухи та партії; тепер я їх майже ненавиджу як пасажир ЮЗЖД.
Вона не звернула уваги на мій папірець, а дивлячись повз мене заволала:
- Гдє ви ходітє! Поєзд ужє скоро отправіца! Сто сорок трі!
З-за моєї спини з'явилась жіноча рука з трьома п'ятдесятками, з віконця вигулькнув залізничний квиток. Семи гривень решти я не помітив.
Жодних штрих-кодів, йомайо...
Я встиг. Я навіть не біг, тільки не викурив цигарку - тобто, менше зашкодив здоров'ю і довкіллю.
Але наступного разу я пройдусь до якоїсь залізничної каси - на щастя, їх у Києві чимало.
Бо ЮЗЖД штрих-кодами не зміниш. Йомайо.