вівторок, 17 червня 2014 р.

До чого готуватись, пане Президент?

Новий Президент України повертає до життя професію тлумачів. Зо два дні шукали приховані сенси інавгураційної промови, через сім днів дочекались виступу на засіданні РНБО. На хлопський розум, про план дій в умовах війни Порошенко мав би розповісти ще у залі Верховної Ради 7-го червня. Хай би промова була довша і менш оптимістична. Ми б послухали.
Тоді було не на часі, через дев'ять днів і кількадесят смертей - дочекались.
Врешті-решт, терміново - як було оголошено у суботу, з відпочинком у неділю, під вечір понеділка, зібрався координаційний орган з питань національної безпеки (Конституція України, ст.107). Хоча доречніше було б зібрати неконституційну Ставку Верховного Головнокомандуючого,
Голова ВР,  Прем’єр-міністр, міністри, в.о. Генпрокурора - не “панове”, не “громадяни”, не “колеги”, навіть - не “товариші”. “Дорогі друзі”.
Добре, хоч не любі.  
Вибачте, пане Президенту, але Ваш виступ - це зовсім не те, чого чекала країна майже десять днів. “Обговорити деталі мирного плану ініціатив Президента, який має бути запропонований вже на цьому тижні”? Який мирний план? Кому буде запропонований?
Після, мабуть, десятка відкинутих пропозицій, ультиматумів і остаточних ультиматумів терористи і диверсанти будуть вивчати Ваш план ?
Ви досі не почули те, що чує весь світ, що обурює цивілізовану частину людства і приводить у захват більшість пересічних росіян - терористи та диверсанти на Донбасі хочуть вбивати громадян України, і не збираються ні з ким домовлятися?
Ви дійсно збираєтесь припинити війну шляхом розробки юридично бездоганних і дипломатично вишуканих формулювань?
Історія війни у В'єтнамі - комуністична частина якого, до речі, теж називала себе “демократичною республікою” - свідчить, що бандити охоче сідали за стіл переговорів у Женеві, щойно стан їх справ ставав критичним. Отримавши перемир'я, підтягнувши озброєння та провіант “тропами Хошимінв”, що пролягали по теренах формально нейтральних Лаосу та Камбоджі - на які соромились зайти війська Південного В'єтнаму та США, бо одразу отримували рішучий осуд усього прогресивного людства, від ООН до японського Товариства захисту золотих рибок  - учні Леніна, Сталіна та Мао швидко втрачали договороздатність, і починали черговий наступ. З позицій, ще трошки ближчих до Сайгону.
Натомість, ізраїльтяни, у пошуках варіантів гармонічного співіснування з братнім арабським народом, використовували будь-які бюрократичні зволікання ООН для швидкого знищення баз терористів - навіть поза своїми кордонами. Про гуманітарні аспекти знищення терористів на власній території навіть розмов не було.  
Звичайно, не варто було очікувати від Президента детальної інформації про кількість, розташування та плани дій наших військ. Але чітко сказати - наш ворог Росія, і ми воюємо не за децентралізацію, а за власну незалежність, було варто. І хто не з нами - той проти нас.
Натомість, у час, коли, відверто кажучи, варто призупинити дію деяких статей Конституції - хоча б для швидкої ліквідації “газети” “Вєсті” і арешту агентів Росії - Президент розказує про проект змін до Конституції, який невдовзі почитає Венеціанська комісія.
Результати читань, до речі, нам розтлумачать жодного разу не судимий Ківалов та не заплямована вірною службою трьом попереднім президентам правниця Ставнійчук. А прийматимуть ці зміни, зокрема, і їх подільники по партії одного регіону.
І це вплине на Бесів та Стрілків?
Пану Президенту варто зрозуміти, що у нього нема “ста днів”. Три справжніх лідери Майдану, з-за спин яких час від часу з’являвся Порошенко, за сто днів втратили (несправедливо, як на мій погляд) довіру суспільства тому, що намагались домовитись з Януковичем, наївно вважаючи, що злодій здатен дотримуватись угод.


P.S.Однією з перших на виступ Президента відгукнулась професійна тлумачка Януковича Г.Герман http://www.unn.com.ua/uk/news/1354992-p-poroshenko-pochuv-donbas-nardep.

“Порошенко почув Донбас”. Слід готуватись до капітуляції, пане Президент?