Назустрі чучхе-2

Відверто кажучи, вперше написавши заголовок "Як зажди" я навіть не думав, що доведеться неодноразово його дублювати, лишень додаючи номери.
Фіксувати донецькокомуняцькі маразми було не дуже смішно. Кажу відверто. Мені не було смішно.
Тепер мені стає страшно. Я вже не дивлюсь на книги Орвелла  і Кафки. Мені вистачає сайтів типа президента, КМУ, і стрічки ukr.net - ригівське лайно спливає там щоденно.
Достаючи сьогодні з чергового бойового листка київського гауляйтера - газєту "Вечирний Кийев" - я сподіявся прстебатися та дивитись футбола.
Плани зламав канал ТВІ - він довів свої стосунки з абсолютно аполітичною київською телемережє "Воля" до такого стану, що його статус підвищено - він тепер у більш дорогому пакеті.
Хіба можна лишити десятки тисяч київських пенсіонерок їх улюблених каналів - куй-тб, м1, м2, отв, гамма (це ж їх комунякське минуле! хай потішатьс!), всіх цих кієвскіх русєй, тонісов і що там ще!
Отже, нарешті облишивши марні спроби поспілкуватись з колцентром типа "Волі" (почую кожного!) і підготувавши папери і дроти для повернення у суботу првайдеру (жодної політики! тілько бізнес!), переглядаю номер за 28 серпня. На сайті його нема. там вже номер за 30-те, тому знову без скріншотів.
Що вам сказати, чучхе росте.
"Нова ера Троещини" (!!!),
"Від лікаря з посмішкою" (вчора вийшов від стоматолога - самі розумієте).
"Місто сучасних технологій".
"Приклад, гідний наслідування".
"Розмір компенсації вкладникам ліквідованих банків підвищено".
"Забезпечуємо реалізацію соціальних ініціатив президента України".
"Ала Шлапак урятувала найдавнішу музичну школу Києва" (ця курва лізе по печерському району, на з'економлені гроші купля картриджів, буду друкувати "Служила Черновецькому, служитиму донецькому!").
"Ініціатива президента стимулює молодь" (пільгове іпотичне кредитування: азарич відписав 60 млн на програму, а записалось 30 тисяч ентузіастів. дві тисячі гривень на рік на придбання кварири - це гроші, панове!).
І, задля розвитку взаєморозуміння між народами, традіцийне "Життя столиць":
"Джакарта: Головне свято закінчилося страшною пожежею."
"Ломе: Противників президента розігнали сльозогінним газом."
"Берлін: Електропоїзд зійшов з рейок."
Хулі не ясно?

Назустріч чучхе

Янукович нарешті повідомив, куди він збирається.
«Інтеграція за будь-яку ціну - за рахунок втрати незалежності, економічних чи територіальних поступок, за рахунок дозволу втручатися у внутрішні справи - такий шлях ми ніколи не сприймали і не сприймемо".
Не знаю, хто ще у світі цікавиться українською економікою. Хіба що одна дуже стратегично партнерська країна. Хоча, отримавши кілька посад у нинішньому владному угрупуванні і Крим на додачу, вона вже і територіальні претензії не виставляє. Навіщо? Сподівається, що і так все отримає.
Ну, а хто лізе у наші чудові, високодемократичні та гармонійні внутрішні справи зрозуміло навіть шахтарю.
Це він, клятий, вічнозагниваючий Захід.
Трохи дивно, чому він так лякає антрацитомізкових донецьких аналітиків. От така авторитетна газета як "Вечірній Київ", яку гауляйтер Києва вже півроку на шару розносить по поштових скриньках пенсіонерів, ще 21-го повідомила, що Європі лишилось зовсім недовго:

У США теж справи кепські, вони може на день-два Європу переживуть. У той час як Україна невпинно пре вперед назло буржуазним демократіям, про що газета повідомляє на тій же сторінці:

Так що вибір очевидний: радіти і кричати "Мансе!" ("Банзай" корейською, «десять тисяч років»).
Не зовсім зрозуміло, як вони збираються організувати таке життя, як у Північній Кореї.

Все-таки крім пенсіонерів, живе в Україні ще чимало люду, що має доступ до менш авторитетних, зате більш незалежних джерел інформації. Та й кордони у нас не тільки з двома диктаторським країнами.Натомість зрозуміло, що результати парламентських виборів для донецьких вже значення не мають.
Свій шлях вони обрали.

UPD. Сьогодні прийшов номер за 23 серпня, на сайті його ще нема, так що без скріншотів.
На розвороті 2-3 сторінок: "Концерти на будь-який смак", "До свята - школу та дитячі садки", Попов вручає повідомлення на отримання квартир (це зовсім не ордери на житло).
І колонка "Новини столиць світу": "Рим. Самоспалення від відчаю", "Берлін. Дороге задоволення", "Буенос-Айрес. Найдовший страйк міського метро".

Липень 2012

Ви пам'ятаєте липень 2012?

А що саме?

Ні, бабуся з котом була у серпні.

У мене задзвонив телефон. Приблизно о 16:30.

Жіночий голос по імені і батькові запросив мою тещу. Тещі дома не було, тому запитав, що їй передати.
- Ми передзвонимо іншим разом...
Дуже було схоже на чергове "соціологічне дослідження".

Як завжди-28

Небаченого розмаху набуває роздача слонів (тобто сплачених нами податків) від імені яйцемневбитого проффесора Януковича.
Здешевлене його економічним генієм житло розметають як холодне пиво у липні.
Аж 91 один ентузіаст записався до програми "Доступне житло".
У Азарова калькулятора під рукою не було, то рахував сам.
До речі, не дивуйтесь відсутності бажаючих з Донбасу - там ще 2004 року трапилось економічне диво. Всі вже мають стільки житла, скільки хочуть.
А хто не встиг помати, може отримати, пішовши на службу. На службу безпеці уркаїні. Там і чекати не довго, і шансів набагато більше.