Де Янукович, питаєте? Там, де був Брежнєв восени 1982.

- Де Янукович? - запитує Гриценко.
- Я вимагаю від президента втрутитись! - закликає Кличко.

Рецидивістів - до паталогоанатомів!

Те, що було очевидно багатьом - на жаль, не більшості - ще під час президентських виборів, укотре підтвердилось.
Вони не можуть бути чесними. Вони не можуть діяти і жити за законом.
Все, що вони роблять, зводится до фальшування.
Що це - фізіологія чи патологія, інстинкти чи рефлекси - нехай встановлюють тюремні психіатри чи психологи.
Якщо, звичайно, їх не випередять патологоанатоми.
Особисто мене більше би задовільнив висновок останніх.

Я - з Первомайська!

Інструктуючи телефоном дружину - вона пішла до Урктелекому відмовлятись від послуги, яку там чомусь називають доступом до інтернету - на останок додав: "І якщо вони будуть гальмувати, скажи що твій чоловік - з Первомайська".
Дружина не зрозуміла гумору. Вона достатньо аполітична людина, і це дуже добре для нашої сім'ї. Хоча аполітичність не заважає їй робити вірні висновки - голосувати за "Свободу" вголос запропонувала саме вона, я ще підбирав аргументи для обгрунтування цього вибору.
Отже, випуски вечірніх новин у неї були ще попереду, а я вже знав, що відбувається у місті, яке покинув тридцять років тому. Знав не тільки з інтернету - я дзвонив брату та шкільним друзям, давав якісь поради і повідомляв новини. Я хвилювався і хвилююсь за них - знайомих і незнайомих.
Я нарешті пишаюсь тим, що я - з Первомайська!
Вісім років тому, коли я приїхав спостерігачем на "третій тур", я чув від декого з них здивоване - "Ти ж доросла людина, нащо ти поперся на цей Майдан? Тобі грошей не вистачає?".
І ще більше дивувались, що я не за гроші. І не дуже розуміли що ми вийшли на вулицю, аби змити ганьбу, аби довести що ми не "казли каториє мєшают нам жіть ", не бидло, що у нас є гідність, щонам важливо, аби кожен голос на виборах був врахований чесно.
А у Києві було важко пояснити друзям та знайомим, чому за сорок кілометрів на північ, на березі того ж Південного Бугу, серед таких же безкраїх степів, у Кіровоградській області - вперто голосують проти блакитних, а моє рідне місто, де колись зійшлись і зупинились один проти одного Запорізька Січ і Речь Посполита - безмежна вольниця і  римське право, анархістська республіка і конституційна монархія - вперто обирає "синяків" та "червоних". Русифікація, великий відсоток неукраїнців - у Первомайську базувалась якась там за рахунком дивізія ракетних військ стратегічного призначення, залишивши по собі не тільки отруйний гептил, а й велику кількість людей, що асоціюють себе не те що з Росією - з совєцькою країною від Бресту до Чукотки.
Кожні вибори я з сумом дивився на результати рідного міста - знову те ж саме...
І нарешті воно трапилось. Я не вірив своїм очам. Нарешті вони ризикнули, мої земляки, вирватись із синьо-червоного кола! Не зважаючи на тотальну інформаційну блокаду і гори бруду, вилиті на голови громадян - ТВІ там можна дивитись лише з сателіта - вони наважились скуштувати право вибору - і дізнатись, що дає свобода!
І одразу їм вказали на належне їм місце. Брутально, жорстоко вказали, що стабільність є найважливішим здобутком. Що опозиціонер не може бути депутатом на Миколаївщині - тому що тут будують новий Донбас.
А вони не втерлися.
Вони вийшли захистити свої голоси, своє право на вибір, свою гідність - вийшли на свій Майдан з тих самих причин, які не дуже розуміли вісім років тому, вийшли так само як і ми тоді, і виходимо зараз.
Я хвилююсь за них - за тих, кого знаю вже сорок років, за тих, кого не знаю зовсім, я пишаюсь ними - і пишаюсь тим, що я можу з гордістю сказати:
Я - З ПЕРВОМАЙСЬКА!

Підстав іншу щоку...

У останні дні лютого 1996 року я вирішив трохи змінити знайомий маршрут з Харкова до Сєвєродонецька - не доїзжаючи до Артемівська повернув свою "Таврію" ліворуч, на Сіверськ, повз Красний Лиман.
Дорога було важкою. Зима вирішила видати усі запаси снігу, невитрачені раніше. Автівка грузла у заметах. Аби роз'їхатись із зустрічною машиною, доводилось майже зупинятись - добре, хоч машин на дорозі було мало.
У Сіверську нас (ми були удвох з колегою) зупинили даішники.

Вони фальсифікують - я стверджую, бо на моїй дільниці усе було чесно

Так, на дільниці 800781 218-го округу (Святошинський район м.Києва), де я був спостерігачем, фальсифікацій не трапилось.
Я можу це стверджувати, бо практично не виходив з дільниц протягомі 23 годин.
Так, мені пощастило, що на нашому окрузі проти кандидата від ОО "Батьківщина" Ар`єва від ригів йшов безнадійний ахвіцер калашніков, а у Третьякова і Парцхаладзе, як вважали риги,  достатньо бабла щоби купити потрібний результат.
Отже, ми опинились майже в ідеальній ситуації: ніякого пресингу зовні, тільки кваліфікація членів комісії.
Тепер слідкуйте:
1. Голосування закінчилось о 20-00.
2. Списки виборців опрацювали десь до 21-00 (тричі перераховували - була розбіжність у 1 голос, знайшли).
3. Невикористані бюлетені опрацювали і погасили приблизно  о 23-30.
4. Результати по загальнодержавному округу (списки) підрахували десь о 1-00.
5. Протоколи (тільки спостерігачам - 15 штук) заповнили, підписали, пропечатали десь о 3-30.
6. Приблизно о 4-00 закінчили підрахунок голосів у по мажоритарному округу.
7. Десь о 6-00 закінчили писання протоколів - для комісії та спостерігачів.
О 6-30 я вийшов з дільниці.
Наші результати були дуже близькі до результатів екзит-полу по Києву.
Приблизно о 15-00 результат нашої дільниці з`явився на сайті ЦВК. Ближче до 23-00 були результати майже всіх дільниць 218-го округу.
Тобто, якщо виборчі комісії займаються лише арифметикою - підрахунок має бути закінчений увечері наступного дня.

Якщо ОВК рахує третій день- значить, результати фальшують.

Я знаю це, бо на моїй дільниці все було чесно.

Як завжди-31

Майбутній регіонал Литвин нещодавно нагадав своїм виборцям - а заодно (хоч і несподівано для себе) всьому світові - стару радянську істину: хто що охороняє, той те і має (здається, авторство належить М.Жванецькому).
Звичайно, академік НАНУ (навіть віце-президент) і найвидатніший парламентар України сформулював витончено, навіть аристократично: кожен краде там, де він працює.
Що, вочевидь, гармонійно укладається у голові колишнього працівника ЦК КПУ одночасно із принципами "Морального кодекса строителя коммунизма" та Законом Божим, зокрема заповіддю №8: "НЕ ВКРАДИ". То хіба дивно, що справжній комуняка, природній народовець  "Литвин палко підтримує ідею молитовних сніданків у парламенті".

Найцінніші книжки

Прийняв сьогодні участь у Марші УПА,  вирішив на концерт не лишатись, і Михайлівською пішов до найближчої станції метро - Майдану Незалежності.
Проходячи крізь ментовський ланцюг поперек вулиці, краєм ока побачив рух у мій бік, і за мить відчув, що мене хапають за праву руку.
Різко розвернувся і гаркнув "лєтьохє": "Руки прибери! У чому справа?!"
Молокосос руки прибрав, і вказуючи на прапорець "Свободи", прилаштований до моєї куртки, наказав:
- Знімі флажок!
Отакої! Останній раз подібну пропозицію - зняти жовто-синього значка - робив мент у рідному Первомайську (Миколаївської області). Але 1990 і райцентр СССР - і 2012 та столиця України!
- Лейтенанте, виконуйте закон про міліцію! Віддайте мені честь, представтесь!
Підходить ще один, у плащі, погонів не видно. Лейтенант дає задній хід. Старший (потім сказав, що він капітан) починає теревені - мовляв, на Михайлівській акція "Свободи", то там з партійною символікою можна, а на Хрещатик - не можна, бо там гуляють комуністи (як вони гуляли, дізнався вже дома), отож...
Тим часом я дістав з наплічника дві НАЙЦІННІШІ КНИЖКИ, які постійно маю при собі - "Конституцію України" і "Закон про міліцію" - і запропонував знайти статті, які забороняють мені ходити з партійними прапорцями містом, а міліції надають право забороняти це робити.
Настрій у капітана погіршився. Його понесло у хвілосохвію, він зауважив, що я гучним вигуком налякав лейтенанта, а зверненням на "ти" підірвав його боєздатність...
Почитати Конституцію та Закон він не схотів...
Побажавши йому посилити вивчення нормативних документів, я пішов до метра. Треба знайти ще "Статут патрульно-постової служби", наступного разу переписати прізвища-звання і написати скаргу до прокуратури. У них же скорочення незабаром!

Як завжди-30

Невідомого походження міністр оборони Саламатін вразив НАТО.
Сайт пахла так і написав:  "Заступник Генерального секретаря НАТО посол Александр Вершбоу вражений масштабністю реформ у Збройних Силах України".
Тільки, схоже, у самому НАТО про свої враження ще не знають. Все, що можна знайти про міністра-мордобойця за 10 жовтня - це шість світлин.

Хто буде у Брюсселі - скажіть, що ми теж вражені.

UPD: Шлапак промахнулась...

29.10.12
Засівання не допомогло подільниці Черновецького. Не буде вона у Раді прислужницею донецького - результати на сайті ЦВК свідчать, що шансів у Шлапак нема. Як і у відомого борця з несправедливістю Васі Горбаля.
Отож, бабло не завжди перемагає!

07.10.12
Прийшов о 12:00 до "Будинку кіно" на семінар спостерігачів "Спільної справи". У вестибюлі кілька столів "Реєстрація", за столами дівчата закликають підходити та реєструватись. Підійшов.
- У Вас є запрошення?
- Ні, - кажу, - мені дзвонили, електронною поштою нагадували.
Дівчина розгублюється. Тут на її щастя, хтось виголошує: "Реєструються ті, хто до Шлапак! Хто до "Спільної справи" - піднімайтесь на другий поверх!".
(Шлапак - колишня соратниця Черновецького, голова його фракції у Київраді, зараз лізе у Верховну по мажоритарці).
Сміюсь, розвертаюсь і йду до сходів. "Треба бути зайти до Шлапак після семінару, послухати, може й запитати".
Вже 12:15, а наш семінар не починається.
Нарешті з'являється Олександр Данилюк і одразу вибачається: затримались, бо викликали міліцію і журналістів для документування підкупу виборців товаришкою Шлапак...
За півтори години вийшов з семінару. У вестибюлі ніякої реєстрації вже нема. Кілька сумних ментів щось пишуть у кутку. Перед входом якийсь дядько щось нервово розповідає стільниковим: "Печерське РОВД... Та блін ця "Спільна права"... Ну хто ж знав!..."
Наблизитись і підслухати не вдалось - дядько одразу відходить, як тільки до нього хтось наближається.
Не пощастило Шлапачці сьогодні.
Хто ж знав!

Краще бути здоровим і багатим

Вирішив сьогодні подивитись, що нам усім принесуть зміни до Митного кодексу, найкращого у світі. У нас, як відомо, з 2010 року приймають виключно найпрогресивніші та найкращі у світі закони! Тому їх одразу починають покращувати.
Пам'ятав, що законопроект подавав відомий дисидент-регіонал Василь Горбаль. Відомий не так своїми законодавчими ініціативами, як манагерськими успіхами - власний банк довів до банкрутства, київську парторганізацію теж, того, покращив, держадміністрацію рідної Львівщини швидко довів до стабільності... Талант!
Борги Укргазбанку, до речі, сплачуємо ми, громадяни України.
Отже, пішов шукати через сторінку депутата на сайті rada.gov.ua. І виявив, що Горбаль таки законотворець! Зокрема, його хвилює здоров'я народних депутатів. Разом з регіоналами Шенцевим, Деркачем і Пшонкою вони намалювали дуже цікавий документ.
Кілька цитат:
 

За народним депутатом, строк повноважень якого закінчився, зберігаються безкоштовне медичне обслуговування у тих закладах охорони здоров'я, до яких він був прикріплений у період виконання депутатських повноважень, а після виходу на пенсію він забезпечується транспортом для поїздки в лікарню, поліклініку та інших потреб у зв'язку із оздоровленням та лікуванням при ліміті використання автомобіля не більше десяти годин на місяць за рахунок бюджетних коштів, передбачених законом про Державний бюджет України...

Народний депутат України та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, безкоштовно забезпечуються медичним обслуговуванням та користуються в установленому порядку медичним обслуговуванням у державних та комунальних закладах охорони здоров'я за місцем проживання...   

А де Горбаль збирається брати гроші на забезпечення здоров'я нардепів, стало зрозумілим після прочитання проекту змін до Митного кодексу.
Про це трохи згодом.

Воля - без кабелю

От і прийшли з тещею відрізати кабель.
На питання "чому?" відповів - "Бо ви відключили ТВІ".
Спітнілий менеджер (ні, не від моїх слів, просто кондиціонери не працюють) щось промимрив - мовляв, не відключаємо, а переводимо до іншого пакету, і раптово запропонував на півроку не відключати ТВІ особисто нам.
Ми відмовились.
Бо хамство, з яким ця контора робить те, на що, звичайно, має право - міняти склад пакетів послуг - перебрало межу.
Я не знайшов повідомлень у поштовій скрині. Я не бачу оголошень на їхньому сайті. Я не можу запитати телефоном - бо їхній телефон дозволяє спілкуватись тільки з робобабами.
Вони мовчать, наче сподіваються, що якось минеться і не помітять.
Вони сподіваються, що завдяки їх підлій поведінці донецькі не прийдуть до їх офісів за їх грошовими потоками.
Не розуміючи, що врятувати їх може тільки хвиля, яка очистить країну від тих, кого зараз лякає ТВІ.
І якщо ця хвиля випадково змиє цього "провайдера", я не буду жалкувати. 

Назустрі чучхе-2

Відверто кажучи, вперше написавши заголовок "Як зажди" я навіть не думав, що доведеться неодноразово його дублювати, лишень додаючи номери.
Фіксувати донецькокомуняцькі маразми було не дуже смішно. Кажу відверто. Мені не було смішно.
Тепер мені стає страшно. Я вже не дивлюсь на книги Орвелла  і Кафки. Мені вистачає сайтів типа президента, КМУ, і стрічки ukr.net - ригівське лайно спливає там щоденно.
Достаючи сьогодні з чергового бойового листка київського гауляйтера - газєту "Вечирний Кийев" - я сподіявся прстебатися та дивитись футбола.
Плани зламав канал ТВІ - він довів свої стосунки з абсолютно аполітичною київською телемережє "Воля" до такого стану, що його статус підвищено - він тепер у більш дорогому пакеті.
Хіба можна лишити десятки тисяч київських пенсіонерок їх улюблених каналів - куй-тб, м1, м2, отв, гамма (це ж їх комунякське минуле! хай потішатьс!), всіх цих кієвскіх русєй, тонісов і що там ще!
Отже, нарешті облишивши марні спроби поспілкуватись з колцентром типа "Волі" (почую кожного!) і підготувавши папери і дроти для повернення у суботу првайдеру (жодної політики! тілько бізнес!), переглядаю номер за 28 серпня. На сайті його нема. там вже номер за 30-те, тому знову без скріншотів.
Що вам сказати, чучхе росте.
"Нова ера Троещини" (!!!),
"Від лікаря з посмішкою" (вчора вийшов від стоматолога - самі розумієте).
"Місто сучасних технологій".
"Приклад, гідний наслідування".
"Розмір компенсації вкладникам ліквідованих банків підвищено".
"Забезпечуємо реалізацію соціальних ініціатив президента України".
"Ала Шлапак урятувала найдавнішу музичну школу Києва" (ця курва лізе по печерському району, на з'економлені гроші купля картриджів, буду друкувати "Служила Черновецькому, служитиму донецькому!").
"Ініціатива президента стимулює молодь" (пільгове іпотичне кредитування: азарич відписав 60 млн на програму, а записалось 30 тисяч ентузіастів. дві тисячі гривень на рік на придбання кварири - це гроші, панове!).
І, задля розвитку взаєморозуміння між народами, традіцийне "Життя столиць":
"Джакарта: Головне свято закінчилося страшною пожежею."
"Ломе: Противників президента розігнали сльозогінним газом."
"Берлін: Електропоїзд зійшов з рейок."
Хулі не ясно?

Назустріч чучхе

Янукович нарешті повідомив, куди він збирається.
«Інтеграція за будь-яку ціну - за рахунок втрати незалежності, економічних чи територіальних поступок, за рахунок дозволу втручатися у внутрішні справи - такий шлях ми ніколи не сприймали і не сприймемо".
Не знаю, хто ще у світі цікавиться українською економікою. Хіба що одна дуже стратегично партнерська країна. Хоча, отримавши кілька посад у нинішньому владному угрупуванні і Крим на додачу, вона вже і територіальні претензії не виставляє. Навіщо? Сподівається, що і так все отримає.
Ну, а хто лізе у наші чудові, високодемократичні та гармонійні внутрішні справи зрозуміло навіть шахтарю.
Це він, клятий, вічнозагниваючий Захід.
Трохи дивно, чому він так лякає антрацитомізкових донецьких аналітиків. От така авторитетна газета як "Вечірній Київ", яку гауляйтер Києва вже півроку на шару розносить по поштових скриньках пенсіонерів, ще 21-го повідомила, що Європі лишилось зовсім недовго:

У США теж справи кепські, вони може на день-два Європу переживуть. У той час як Україна невпинно пре вперед назло буржуазним демократіям, про що газета повідомляє на тій же сторінці:

Так що вибір очевидний: радіти і кричати "Мансе!" ("Банзай" корейською, «десять тисяч років»).
Не зовсім зрозуміло, як вони збираються організувати таке життя, як у Північній Кореї.

Все-таки крім пенсіонерів, живе в Україні ще чимало люду, що має доступ до менш авторитетних, зате більш незалежних джерел інформації. Та й кордони у нас не тільки з двома диктаторським країнами.Натомість зрозуміло, що результати парламентських виборів для донецьких вже значення не мають.
Свій шлях вони обрали.

UPD. Сьогодні прийшов номер за 23 серпня, на сайті його ще нема, так що без скріншотів.
На розвороті 2-3 сторінок: "Концерти на будь-який смак", "До свята - школу та дитячі садки", Попов вручає повідомлення на отримання квартир (це зовсім не ордери на житло).
І колонка "Новини столиць світу": "Рим. Самоспалення від відчаю", "Берлін. Дороге задоволення", "Буенос-Айрес. Найдовший страйк міського метро".

У мене задзвонив телефон. Приблизно о 16:30.

Жіночий голос по імені і батькові запросив мою тещу. Тещі дома не було, тому запитав, що їй передати.
- Ми передзвонимо іншим разом...
Дуже було схоже на чергове "соціологічне дослідження".

Як завжди-28

Небаченого розмаху набуває роздача слонів (тобто сплачених нами податків) від імені яйцемневбитого проффесора Януковича.
Здешевлене його економічним генієм житло розметають як холодне пиво у липні.
Аж 91 один ентузіаст записався до програми "Доступне житло".
У Азарова калькулятора під рукою не було, то рахував сам.
До речі, не дивуйтесь відсутності бажаючих з Донбасу - там ще 2004 року трапилось економічне диво. Всі вже мають стільки житла, скільки хочуть.
А хто не встиг помати, може отримати, пішовши на службу. На службу безпеці уркаїні. Там і чекати не довго, і шансів набагато більше.

Воно почує! Громадяне, запитуйте! upd

UPD. До свята Незалежності уряд надіслав подаруночка. Ось він:

В. В.  МІШКОВСЬКОМУ

 На Ваш запит від 14.08.2012 р., що надійшов до Кабінету Міністрів від Адміністрації Президента України, повідомляємо.

Інформація щодо програми енергозбереження, диверсифікації джерел постачання газу в Україну і його заміщення іншими енергоносіями міститься у розпорядженні Кабінету Міністрів від 15 березня 2006 р. № 145 “Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року” та постанові Кабінету Міністрів від 1 березня 2010 р. № 243 “Про затвердження Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки”.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів від 17 грудня 2008 р. № 1567 “Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів” міністерствами розроблені галузеві програми підвищення енергоефективності на 2010-2014 роки, інформацію про які Ви можете отримати, звернувшись до відповідного міністерства.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю

Секретаріату Кабінету Міністрів України

Історію мого запиту читайте нижче. Фігня у тому, що
1. 15-го березня 2006 року Янукович ніякого відношення до уряду не мав, прем'єром був Єхануров.
2. Історична постанови КМУ №243 від 31 березня 2010 підписана прем'єром... Ю.Тимошенко!.
3. Яка і 17-го грудня 2008 творила руїну у складі банди папєрєдніков. Дивно що це розпорядження досі не відмінили.

Так що скоро почуєм, що Янукович і Дніпрогес збудував...

...

Отримав  чергову відповідь з адміністрації типа президента. Запитів було двійка, окремих, а відповідь прийшла одним листом.
По-перше, питав, яку таку програму енергозбережння прийняв Янук

Книга - джерело знань. Бібліотека - база даних району.

Теща принесла новини з бібліотеки. Ні, там не пропонують почитати книжки яйцемневбитого.
До бібліотеки завітала помічниця такої собі Али Шлапак (колишня поплічниця Черновецького, нині замаскована кандидатка від партії районів) і настійливо рекомендувала розгорнути у державному закладі агітпункт. Поки що бібліотекарка відбилась.
Тещі вона розказала, що цднями -  Печерську районну бібліотеку атакували з вимогами надати списки читачів (адреси, телефони). Поки що відбились.
А Печерська районна бібліотека знаходиться на відстані двох кварталів від ЦВК...
 

...що ви від нього хочете? Англія здалася!

Довгоочікуваний підпис овоча під законом про язикі затьмарив набагато важливішу для України подію.
Юридично інноваційний стабіло-реформаторський розум риготушкованого депутата Олійника відкрив нам шлях перемоги над Заходом. Недовгий, тому швидкий, як завжди у проффесіоналів.

Микола Янович, одягніть труси!

Дивлюсь на світлину. Ось вона, людиноненависницька насильницька українізація. Немає сумнівів, цей документ буде використаний як доказ у неминичому майбутньому Нюрнберзському... перепрошую, Нижегородському, або Нижньотагільскому, чи може Нижньовартовському процесі над українськими націоналістами.
Це як же треба катувати найвидатнішого з двадцяти мільйонів русскіх на Украінє!
...
З розмови у лазні: Самуїле Абрамовичу, ви або зніміть хреста, або одягніть труси... 

Нафіг нам Європа? Будемо дружити з Гамбією!

Ось що пише наше державне інформагенство:  "Дружні зв’язки, які склалися останнім часом між Україною та Гамбією, сталий політичний діалог, активна взаємодія на міжнародній арені, готовність до поглиблення співпраці в торговельно-економічній