Кров Майдана. Попіл Клааса

Це кров на Майдані. На протилежному кінці.

Попіл спаленого Клааса стукав у сердце Тіля Уленшпігеля.
Кров Майдана  б'є у наші серця.

Батько Вітчизни, або Pater Patriae Віктор Федорович

Як і більшість людей, я не люблю розлогі промови політичних діячів. Хочеться лаконічності. Тому промови Віктора Януковича, як на мене, просто ідеальні - “ноги повідриваю”, “голови повідкручую”  і  в такому дусі, включаючи класику про «этіх казлов, каторые мєшают нам жить». Коротко, ясно, чесно.Якщо питання ставиться — то руба: “«Скільки нам ще не вистачає, Валерію Івановичу?  далі тут

На ригосцайтах Беркут б'ють!

У стрічці новин побачив заголовки новин про звірячу поведінку мітингувальників на Євромайдані.
Побили ногами беркутівця! Але пошкоджень не отримав.
Я був очевидцем події.
Банда мусарів колоною знесла МАФ (три мозузки і плівку, аби сховатись від дощу) біля стели Незалежності, і стала відступати. Ніхто їх не чіпав - скандували "Ганьба", фотографували, фільмували.
На місці МАФу залишився лежати беркутівець...
Толпа миттєво розступилась - всі зрозуміли, що нас провокують. До мусара підійшла дівчина, присіла, підняла на ноги, і розвернула обличчям до консерваторії - туди відійшло кодло його таварішчєй. Мудило зробило крок, чомусь розвернулось на 180 градусів, і полізло на людей. Він не бив руками, просто нахиливши голову, тикав шоломом - кому в обличчя, кому у груди.
Люди відступали.
Не отримавши протягом приблизно хвилини жодної відповіді, мусар розвернувся і побіг до своїх.

Зазвичай, під час борюкань з нами ці козли міцно тримають один одного. Якщо когось висмикують із строю, до нього приєднується таварішч. Вони обіймаються, підставляючи під удари (яких ми їм поки не завдаєм...) спини і дупи, і, кружляючи, відходять. Одинаків я практично не бачив - завжди хтось приєднується.
І виходять непошкодженими.
Поки що.

Ранок і вечір Майдану

Оскільки вночі з суб'єктивних причин я був дома, 22-го приїхав на Майдан десь о 6:40.
Звертаю увагу - я не перевів годинника у ціфромильниці, насправді це 7:50. Мусарів вже везуть на роботу.

Традиція...

Сьогодні вранці я згадав, що саме під керівництвом Фоменка років двадцять тому "Динамо" порвало у Києві "Барселону" 3:1.
Ми були щасливі два тижні.
"Динамо" поїхало до столиці Каталонії, і продуло. Ребров  забив перший, а потім нам накидали чотири.
Я нікому про це не казав сьогодні.
Хоча, мої спогади навряд чи впливають на результати тих, за кого я вболіваю.