суботу, 7 грудня 2013 р.

Он дагаваріцца за газ


- у нєго в Москвє всє знакомиє, - так пояснила свій вибір між Кравчуком і Чорноволом на виборах 1991 моя колежанка. Потім вона голосувала за Кучму — бо він теж обіцяв. Потім вона зникла, можливо, нарешті поїхала до Канади, де мала родичів. Заливши нам Того, Кто Дагаваріцца За Газ.
О ця магічна речовина, що на 98% складається з метану — газу без кольору та запаху!
Наші сусіди на Заході накривались парасолем НАТО, змінювали саму сутність своїх посткомуністичних держав, аби відповідати вимогам членства у Європейському Союзі.
А більшість українців все чекала, коли прийде Той, Кто Дагаваріцца За Газ.
І навіть коли обрали того, хто не обіцяв домовитись, швидко побачили, що йому теж дуже кортить дагаваріцца.
Нам потрібен Той, Кто Дагаваріцца За Газ, бо Пінчуку треба віддячувати Елтону Джону за безкоштовні концерти, його дружині час від часу потрібно безкоштовно роздавати презервативи, а продукція його заводів неконкурентна. Бо у Лондоні дорожчає нерухомість, а ціни на ахметівський чавун і сталь падають. Бо регіоналу з обличчям Шарікова необхідна краватка за пітори тисячі баксів. Бо хлопчику з нівідкіля треба утримувати футбольний клуб і медіахолдінг. Бо Фірташу... бо Фірташу просто потрібен дешевий газ.
Наші сусіди не розуміли, не розуміють, і, схоже, ніколи не зрозуміють, що для особистого щастя та процвітання кожного громадянина потрібен Той, Кто Дагаваріцца За Газ. Що заради цієї високої мети можна терпіти корупцію, фальсифікації виборів, тушок у парламенті, брехливий уряд, гауляйтерів замість мерів, неправедний суд, удари кийками, міліцейські тортури, продажну пресу — і ще багато чого.
Вони вважали — і вважають досі — що президенти, депутати парламенту, прем'єри і члени уряду, суди, прокуратура, поліція і спецслужби потрібні лишень для обслуговування потреб громадян. Що журналісти потрібні суспільству і державі для висвітлення проблем суспільства і держави, а не для звеличення Того, Кто Дагаваріцца За Газ.
Вони втрачали цілі галузі промисловості — і створюють нові підприємства. Їх не привозив президентським літаком Той, Кто Дагаваріцца За Газ з Китаю, Куби чи Кіпру — капіталісти від Токіо до Сан-Франциско самі приходять до країн, де закони діють, суди судять, правоохоронці забезпечують правопорядок, а громадяни вільно користуються своїми правами.
Де доля країни зранку не залежить від того, з ким головний чільник провів вечір напередодні — з комісаром Євросоюзу чи з з друзями бурхливої юності.
Де нема Того, Кто Дагаваріцца За Газ.

неділю, 1 грудня 2013 р.

Кров Майдана. Попіл Клааса

Це кров на Майдані. На протилежному кінці.




Попіл спаленого Клааса стукав у сердце Тіля Уленшпігеля.
Кров Майдана  б'є у наші серця.

середу, 27 листопада 2013 р.

Батько Вітчизни, або Pater Patriae Віктор Федорович

Як і більшість людей, я не люблю розлогі промови політичних діячів. Хочеться лаконічності. Тому промови Віктора Януковича, як на мене, просто ідеальні - “ноги повідриваю”, “голови повідкручую”  і  в такому дусі, включаючи класику про «этіх казлов, каторые мєшают нам жить». Коротко, ясно, чесно.Якщо питання ставиться — то руба: “«Скільки нам ще не вистачає, Валерію Івановичу?  далі тут

суботу, 23 листопада 2013 р.

На ригосцайтах Беркут б'ють!

У стрічці новин побачив заголовки новин про звірячу поведінку мітингувальників на Євромайдані.
Побили ногами беркутівця! Але пошкоджень не отримав.
Я був очевидцем події.
Банда мусарів колоною знесла МАФ (три мозузки і плівку, аби сховатись від дощу) біля стели Незалежності, і стала відступати. Ніхто їх не чіпав - скандували "Ганьба", фотографували, фільмували.
На місці МАФу залишився лежати беркутівець...
Толпа миттєво розступилась - всі зрозуміли, що нас провокують. До мусара підійшла дівчина, присіла, підняла на ноги, і розвернула обличчям до консерваторії - туди відійшло кодло його таварішчєй. Мудило зробило крок, чомусь розвернулось на 180 градусів, і полізло на людей. Він не бив руками, просто нахиливши голову, тикав шоломом - кому в обличчя, кому у груди.
Люди відступали.
Не отримавши протягом приблизно хвилини жодної відповіді, мусар розвернувся і побіг до своїх.

Зазвичай, під час борюкань з нами ці козли міцно тримають один одного. Якщо когось висмикують із строю, до нього приєднується таварішч. Вони обіймаються, підставляючи під удари (яких ми їм поки не завдаєм...) спини і дупи, і, кружляючи, відходять. Одинаків я практично не бачив - завжди хтось приєднується.
І виходять непошкодженими.
Поки що.

Ранок і вечір Майдану

Оскільки вночі з суб'єктивних причин я був дома, 22-го приїхав на Майдан десь о 6:40.
Звертаю увагу - я не перевів годинника у ціфромильниці, насправді це 7:50. Мусарів вже везуть на роботу.