Скромна чарівність комунізії

Дружина випадково стала свідком придбання комунякою Голубом парфумерії у бутику "Брокард".
Не у тому "Брокарді", що під Майданом, де запах парфумів змішується з димом вогнищ. Ця крамниця знаходиться у "Мандарин-Плазі", поруч з "Пінчук Арт Центром", салоном "Ферарі" - коротко кажучи, просто у гнізді буржуазних розкошів і декадансу.
Дружину вразила не вартість придбаного Голубом - щось на чотирнадцять тисяч гривень. Кінець кінцем, і платимо ми депутатом непогані гроші, і комуняцька фракція нещодавно прийняла кілька доленосних рішень... Чи навпаки, не прийняла? У будь-якому випадку, бонуси мали отримати. Знову ж, новий рік незабаром, друзям і коханкам товаришкам по партії треба щось подарувати.
Мою дружину вразило те, що український комуніст не придбав жодного флакону "Красной Москвы", "Ландыша", "Саши" чи пролетарського бестселера усіх часів та народів "Тройного одеколона".
Так і пішов з пакетами, набитими продукцією, виробленою приниженим і пригнобленим - аж до примусових одностатевих шлюбів - пролетаріатом країн НАТО та ЄС.
На відміну від моєї дружини, я особливої зради ідеалам комунізму у цій події не бачу.
Лєнін, наприклад, кохав Інесу Арманд, а не Надєжду Крупскую.