Тихого січневого
дня, між святами, вирішили з дружиною
відвідати художній музей. Змавпувати,
так би мовити, поведінку пересічних
європейців — мешканців, наприклад,
Амстердаму, де таких закладів більше
чотирьохсот. Тобто, якщо раз на тиждень
влаштовувати культпохід, то найближчі
вісім років проблем з дозвіллям ви мати
не будете. Сходити, обговорити враження
з сім'єю, розповісти друзям. Порадити —
чи, навпаки, відмовити відвідати...
Культурна подія!
Продолжайте движение! - Продолжаю...
М.Жванецький
У
перебігу свят ми якось призабули, що
простір нормального життя не
розповсюджується на “урядовий квартал”.
Напроти стадіону “Динамо” вулицю
Грушевського перекрита
військовими вантажівками. Вузенький проїзд для автівок стережуть троє в одностроях, із металевими щитами. Пішоходи мають по одному проходити по ганку зі сходами якоїсь крамниці. Поруч тупцюють кілька здоров'яків у одностроях і шоломах, прикрашаючи міський пейзаж димом дешевих цигарок і неголосними, але усталеними, висловами братньої великої і могутньої мови. Хто ці люди, мені досі невідомо. Однозначно, це не є міліція, бо, як відомо:
військовими вантажівками. Вузенький проїзд для автівок стережуть троє в одностроях, із металевими щитами. Пішоходи мають по одному проходити по ганку зі сходами якоїсь крамниці. Поруч тупцюють кілька здоров'яків у одностроях і шоломах, прикрашаючи міський пейзаж димом дешевих цигарок і неголосними, але усталеними, висловами братньої великої і могутньої мови. Хто ці люди, мені досі невідомо. Однозначно, це не є міліція, бо, як відомо:
“При
звертанні до громадянина працівник
міліції зобов'язаний назвати своє
прізвище, звання та пред'явити на його
вимогу службове посвідчення. У
взаємовідносинах з громадянами працівник
міліції повинен виявляти високу культуру
і такт.
(Закон
України “Про міліцію”, ст.5). Натомість
чолов'яга з чотирма зірками на погонах
і шоломом на голові просто, майже по
дружньому, запитав “Ви куда ідьотє?”
Представитись
він не забажав, а дружина, проявивши
легкодухість, швиденько розрядила
напругу - “До музею, знаєте таке слово?”
Знають,
аякже...
Національний
художній музей України вони відвідують,
аби справити потребу — не культурну, а
фізіологічну. “Солдат рєбенка нє
обідіт!” - ну і навпаки, відповідно...
Втім, після ознайомлення на вході до
музею з проханням бути уважним і обережним
у зв'язку з можливим падінням штукатурки
на вашу голову, зустріч у вестибюлі
музею з озброєною людиною, що на ходу
застьобує штани, не дуже вражає.
У
вас же культурна подія — на голову
нічого не впало, кийком не били...
Вы хотите запутать меня своими
вопросами? Я запутаю вас своими ответами!
М.Жванецький
Через
пару днів враження від музею змінили
підступні питання — хто ці люди на
Грушевського, чому їх цікавила мета
нашої прогулянки? Поки я міркував, хто
скоріше дасть мені відповідь — здоров'яга
з чотирма зірками на погонах, міністр
внутрішніх справ, чи генпрокурор -
новопризначений гауляйтер Києва
тов.Голубченко порадив запитувати КМДА
через телефон 1551 або сайт 1551.gov.ua.
Саме
сайт і отримав мої питання:
Чому
заблокована вулиця Грушевського?
Хто ці люди у формі і погонах?
Чому врни заважають проходу центром міста - від Маріінського парку до стадіону Динамо?
Чому вони вимагають пояснень куди і навіщо я іду?
Чому вони відмовляються називати свої прізвища?
Хто ці люди у формі і погонах?
Чому врни заважають проходу центром міста - від Маріінського парку до стадіону Динамо?
Чому вони вимагають пояснень куди і навіщо я іду?
Чому вони відмовляються називати свої прізвища?
Контактний
центр міста Києва цілком логічно визначив
їх пов'язаними з “проведенням Євромайдану”.
Хоча Хрещатик і Майдані Незалежності
(де мене жодного разу не запитували куда
я йду) у запиті не згадувався, а сам запит
не був прикрашений прапорцем Євросоюзу.
Єгор Андрійович Стефанович швидко
виявив зв'язок!
Чи то після
мого листа “Звертаю
увагу, що моєму вільному пересуванню
заважають люди у ФОРМІ і з ПОГОНАМИ, які
не мають жодного відношення до
Єромайдану.Вимагаю виправити розділ,
до якого віднесена скарга”, чи
внаслідок публікації скріншоту у
Twitter,
а
потім на сайті “Української правди”,
тему мого звернення змінили
Виявляється,
по дорозі до музею ми прийняли участь
у масовому заході, тому відповідь мені
надасть начальник
відділу театрально-концертних закладів,
образотворчого мистецтва, організації
та проведення загально-мистецьких
заходів Головного управління культури
КМДА Боголій Любов Петрівна...
У
принципі вірно — я з дружиною - двоє,
плюс десяток у одностроях біля блок-посту—
дюжина, три чи чотири “Богдана”, повні
хлопців у формі — це ще душ 40-60.
Ну
і той, що застібував гудзики на ширинці
у вестибюлі Національного художнього
музею України. Масовий захід, не заперечиш.
Саме
по відомству Любові Петрівни. Театрально,
концертно, образотворчо.
...
А
художній музей відвідайте — поки
будівля, яку побудував Городецький, не
розсипалась, а на місці, що звільнилось,
не побудували черговий акваріум для
Пшонки за проектом Скорик.
Пароль
для блокпосту: “Я до музею. Слово таке
знаєте?”
Немає коментарів:
Дописати коментар