Час комісарів?

Невдоволення кандидатами до нового уряду мене аніскільки не дивує.
Ми прагнемо європейських стандартів, валимо комунстичних ідолів з постаментів, і наспівуємо "Інтернаціонал".
Пам'ятаєте?
"Весь мир насилья мы разрушим до основанья, а затем..."
Потім прийшло.
Кілька місяців комуністична Росія намагалась відбитись від ворогів, що оточували її, суворо дотримуючись догм марксизму - добровільність, виборність командирів розкази про чарівний світ, який очікує після перемоги світової революції. І отримувала лише ніщивні поразки.
А потім Троцький зрозумів, що потрібна кадрова армія. Почались мобілізації, до командування залучити царських офіцерів, приставивши до них політичних наглядачів - комісарів-більшовиків. Штурмом Києва у 1918 році командував підполковник Муравйов.
Що сталось потім, відомо.
Інститут комісарів у Червоній армії був ліквідований у 1942 році, бо вони стали просто заважати командирам.
Ми не врятуємо Україну, якщо не будемо використовувати людей з минулої влади (мова не йде про тих, по кому плаче тюрма).
Самі комісари її точно занапастять.