Об'єктивність VoxUkraine - перевірка пікселями

VoxUkraine порадувало зефанів рейтингом маніпуляторів та брехунів. Ура-ура, найкращим виявився товаріщ Разумков!
Картину, щоправда, псує сусідство з Артуром Герасімовим з "Європейської Солідарності", але ж VoxUkraine це ЗМІ поважне, і суто об'єктивне:

Дмитро Разумков (64,71% правди) – Голова Верховної Ради України та номер 1 у списках «Слуги Народу». Майже нога в ногу з ним іде Артур Герасимов (61,10% правди) – Співголова депутатської фракції партії «Європейська солідарність». Замикає трійку Сергій Власенко (53,6% правди) – член партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». 

Текст сухий і витриманий. А от графіки, на мій, уже давно не гострий погляд, здались дещо непропорційними.

Як людина старої школи, тупо кілька разів приклав до монітору лінійку і - бінго!
Аби переконатись, зробив знімок екрану, і порахував пікселі.
Довжина чотирьохколірних стрічок у всіх однакова - 688±1 пікселів.
Довжина зеленої частини (тобто, правди):
У Власенка - 370 пікселів, відповідно, 53,7% - на 0,1% більше, ніж у тексті статті,

у Герасімова - 417 пікселів, відповідно, 60,6% - на 0,5% менше, ніж у тексті,

у Разумкова - 456 пікселів, тобто, 66,2% - на 1,5% більше, ніж у тексті.
Виходить, згідно тексту статті Герасімов був на 3,6% менш правдивий, ніж Разумков, а згідно картинці - вже на 5,6%. Нізвідки додалось 2%.
Конспірологічна маячня, скажете ви - можливо, і так. Але ж графіки малював не веб-дизайнер з олдскульною лінійкою - її імпортували з електронної таблиці. Невже таблиці більше подобається Разумков?
Зважаючи, що більшість з нас читає заголовок і швиденько прокручує саму статтю - ілюстрації важать не менше, ніж текст.
І нагадаю, що у другому турі президентських виборів 2004 року, Янукович "виграв" у Ющенка з перевагою усього 2,85%.

А членом однієї з редколегій VoxUkraine є така собі Зоя Милованова. Та й її однофамілець Тимофій, міністр економіки Зеленського, теж неподалік - у Консультаційній раді.

Хто копатиме канал Гончаруку

Тут якийсь чувак на самокаті прем'єр Гончарук народив геніальну ідею - з'єднати водним шляхом Балтійське і Чорне море. І буде нам щастя!
Перше, що спало на думку - Прип'ять же тече просто через центр Чорнобильської зони, десь за 2,5 км від реактора - хоч і накритого. Цікаво, буде сприяти продажам запорізького соняшника чи херсонських кавунів у Європі інформація про екстрім-маршрут?
Друга думка - а якщо у цьому маршруті є сенс, чому він зараз не працює? Суецький, Панамський, Каракумський канали працюють, навіть Біломорсько-Балтійський (хоча це не точно), а Дніпровсько-Бузький канал (був же ж такий, я пам'ятаю зі школи) - ніт! От тільки не треба про розірвані у 1991 економічні зв'язки - було б що возити, везли би. Щоправда, на Прип'яті у 1983-1985 роках я бачив тільки баржі із піском, але, можливо, під піском було щось інше.

Вирішив трохи погуглити, аби дізнатись, що було і що сталось - і, "як завжди". До "Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення" Україна приєдналась іще у 2009 році, і відкритий днями Гончаруком шлях там зазначений як Е40. А якщо погуглити E40, то можна дізнатись, що проекту вже багато років, що він не подобається екологам, а білоруси просто не бачать у ньому сенсу, Мінінфраструктури Омеляна очікувало дій від поляків і білорусів.
А прем'єр Гончарук якийсь чувак на самокаті просто взяв, і скомуниздив ідею у папєрєдників - цілком у стилі нинішньої влади.
І тепер чекає на інвесторів.

Бумеранг ЦВК

ЗеКо вирішив звільнити ЦВК. Усю.
Ну а шо, зєлєбобікам подобається "разрушим до основанья", а у спонсорів багато друзів, яким лічать державні посади. Заодно за результати виборів можна не перейматись.
Усе логічно.
Хочу нагадати, що у ЦВК були підстави не реєструвати зелену шмарклю кандидатом у президенти - не було у нього 10-річного терміну проживання в Україні.
"Коли не знаєш, як зробити, роби по закону".
Якби ЦВК просто дотрималась букви закону, сьогодні до неї не прилетів би бумеранг.
Трохи тішить, що ЗеКо запустив у небо цілу зграю бумерангів. І вони обов'язково повернуться.

Сценарій хаосу

У зв'зку з багаточисельними запитами глядачів спробую спрогнозувати події, які нас очікують після президентських виборів.
Спромігся ж я у 2012 передбачити долю  Януковича?

Мені хочеться вірити у перемогу Порошенка, навіть не зважаючи на жорстоку логіку цифр. Найбільше я сподіваюсь не на раптове просвітлення прихильників ЗеКо, чи на дебати (яких скоріш за все, не буде), а на гарну погоду 20-22 квітня, яка виманить приколистів на шашлики. Ну, це як природа вирішить.

Отже, як буде складатися політичне життя нашої країни з кінця квітня у разі обрання президентом Зеленського (далі - Зе), який працює на ТБ каналі Коломойського (далі - Ко)?
Важливе припущення - на фронті буде відносна тиша.
Ми матимемо президента, який не читав Конституцію, і вважає, що він може призначати будь-кого будь-ким. За більш детальною інформацією я відсилаю читачів до Конституції та коментарів справжніх експертів. Якщо коротко: одноосібно президент може призначити голову власної адміністрації, секретаря та половину РНБО. Він або затверджує кандидатури, пропоновані урядом (голів державних адміністрацій, наприклад), або вносить на затвердження парламенту кандидатури (міністрів оборони та зовнішніх справ, Генпрокурора, Голову СБУ). РНБО установа поважна, її рішення обов'язкові, але у часи Ющенка прем'єри Тимошенко та Янукович на такі рішення клали прилади без наслідків для себе. Генпрокурора у статусі в.о. ми бачили нещодавно - Махницького, досі виправдовується, що мав обмежені повноваження, тому головні вільно риги повтікали.
Тобто, ЗеКо одразу нарветься на конфлікт з урядом та Верховною Радою - бо Ко потрібен доступ до бюджетних грошей і адміністративні важелі для підготовки до парламентських виборів, нардепи усіх кольорів це розуміють, частина з них без компенсацій подарунків не робитиме, а значна частина не подарує за будь-яких умов. Гройсман добровільно у відстаку не піде. Максимум, що йому загрожує - резолюція про недовіру і перехід міністрів у статус "виконуючих обов'язки" до створення нового уряду новим парламентом. Можливо, Ко понесе у парламент гроші - хоч Високий суд Лондона і обмежив його 20000 фунтів на тиждень, добрі друзі знайдуться. Але...
Наше одвічне "але..."
Через інші двері парламенту теж понесуть гроші, бо наші олігархи, як справжні українці, здатні об'єднуватись лише у випадку серйозної небезпеки (як зараз, проти Порошенка), і не надовго. Не в інтересах Ахметова, Пінчука, Фірташа, Жеваго і, хто там іще, монополія Ко на демократично обрану владу державне бабло. Дуже швидко нинішнє нейтрально-поблажливе ставлення до Зе на телеканалах, які не належать Ко, зміниться на негативне (вангую, Дизель і Притула будуть пародирувати преЗедента так, що я почну дивитися ICTV та Новий канал), а про нардепів нам почнуть розказувати, як про головних захисників демократії та суверенітету України. Таку-сяку групу підтримки у створять - Купрій з трусів вискакує, аби його записали першим, але парламент лишиться непідконтрольним Банковій.
Отже, країна матиме президента, який пообіцяв чотири штуки баксів щомісяця вчителям і 10% від кожного корупціонера кожному, і це не рахуючи референдумів, але не відбуватиметься нічого.
(Зокрема, не буде і предметні перемовин з МВФ про рефінансування держборгу - з урядами, яким залишилось менш ніж півроку їх традиційно не ведуть, а зі статусом в.о. і поготів. На курс гривні це ще не впливатиме, але розумні вже підуть у валюту.)
Втім, у стилі бабусі Бені буде ще весною почати тролінг парламенту вкиданням шизанутих законопроектів - з гучними назвами, але беззмістовними (багато можна позичити з творчості Ляшка та Капліна). Рада ставитиме їх у довгу чергу, або відкидатиме одразу, канал Г+Г буде звинувачувати парламент у протидії реформам, нардепи і канали інших олігархів будуть хизуватись розумом, критикуючи дебілізм Зе, вчорашні прихильники ЗеКо почнуть щось підозрювати... Євросоюз почне відкритим текстом нагадувати, що треба виконувати угоду про асоціацію - впроваджувати реформи, але парламент скоріше буде займатись популізмом, щоби переманити виборців. Літо піде на користь і Зе, і Ко - політики та непідкупні журналісти відпочивають, та й посполитим не до них, тому в осінь 2019-го у Зе був би шанс увійти з нерозтриньканим рейтингом і відчуттям переможця, якби не День Незалежності та військовий парад на його честь. Тут варіантів два.
Зе парад скасує, бо не відчує "запиту суспільства", або у нього буде концерт. Суспільство, безумовно, обуриться, і дуже сильно. "Ганьба" на Банковій та під хатинкою митця забезпечена, може й шини запалають.
Зе парад не скасує, і стовідсотково буде обсвистаний, бо у цей день на Хрещатик приходять патріоти, а не любителі Кіркорова.
І це він лише присяде на розпечену пательню.
Як би не ховали гаранта від прямих ефірів, його видатні цитати вже будуть ширяти інтернетом та ТБ. На кожному кроці його будуть очікувати журналісти - попереду будуть Бігус, Гнап і Седлецька. Після оголошення виборчого списку "партії" від "слуги народу" підуть Абромавичус і Данилюк, а Лещенко з кожної праски розповідатиме, що він ніколи у житті не перебував у одному приміщенні з людьми на ім'я Володимир.
Восени фінансові проблеми держави стануть помітними неозброєним оком - за півроку, тишком-нишком, Ко вдасться присмоктатись, хоч і не на повну потугу, до державної годівниці. Зокрема, до Міністерства оборони, завдяки призначеному ЗеКо в.о. міністра. Виборча кампанія піде під вибухи корупційних скандалів з участю ЗеКо, і президенту стане все важче переводити стрілки на парламент. Середня і нижча ланка державного апарату заляже у сплячку, очікуючи, чим все закінчиться - і погіршення роботи держустанов стане ще одним подразником для населення. Смолій не погодиться на вимоги ЗеКо вмикнути друкарський верстат, його всупереч закону усунуть з посади і призначать Дубілета, якщо він повний придурок, звичайно, МВФ та Євросоюз припинять переговори і дію безвізового режиму. Все частіше лунатиме "за Порошенка такого не було", "Яценюк хоч і очкарик лисий, так хоч економіку знав". Якщо Авакову вдасться підтримувати такий-сякий лад на вулицях - добре слово перепаде й йому. Ну і, звичайно, всі будуть цікавитись, хто цього поца обрав президентом. Особливо молодь і таксисти.
ЗеКо ледве пройде у Верховну Раду, більшість у якій отримають БПП, Батьківщина (ага, свої законні 14%) і НФ, які створять коаліцію, змінять Конституцію стосовно повноважень президента, парламенту та уряду, залишать президенту суто представницьку функцію, сформують уряд, посваряться, хтось вийде із коаліції (вгадайте, хто саме) і почне вимагати дострокових виборів...
Зе сидитеме на Банковій, інколи прийматиме вірчі грамоти від послів, інколи таємно виступатиме на приватних вечірках, буде проситися у відставку, але його не відпустять.
Ко житиме в Ізраїлі, і обмірковуватиме, як іще помститися Порошенку.
Саакшвілі житиме в Нідерландах, і обмірковуватиме, як помститися Порошенку.
Інші олігархи, як завжди, будуть домовлятися влаштувати урядову кризу, дострокові парламентські вибори і розставити на важливі посади своїх людей - але без участі нових молодих облич.
Україна знову втратить довіру, пару відсотків (з трьох запланованих) економічного зростання, опуститься в рейтингах на кілька місць, і повернеться за стіл переговорів з МВФ та ЄС, маючи слабшу позицію, ніж сьогодні. Тому ціна на газ стане ринковою для усіх, а пенсійний вік підвищать.
Росіяни ще більш впевняться, що демократія є зло, і "кто кроме Путина???"
Можливо, завдяки бездіяльності української дипломатії, частину санкцій з РФ знімуть. А можливо, Порошенко, діючи як вільний агент, переконає європейців цього не робити.
У будь-якому разі, запасайтесь попкорном.
Восени він буде значно дорожче.

З кого вибирати?

Три дні тому трохи порохобствував зі старими знайомими.
Наслухався багато, втім нічого нового. Більш усього було закидів було - не тих Порошенко  призначав. Насіров, Ярема, Гонтарєва (!), Конситуційний суд (!!!), Шокін, Луценко, ще хтось... Не суть важливо, що більшість перелічених у розмові президент не призначав одноособово, а хіба що вносив кандидатуру на затвердження до парламенту, чи затверджував кандидатури внесені іншою владною структурою.
Відповідь моя була - призначав хоча б не найгірших з нашого напрочуд освіченого, розумного, чесного, відповідального і патріотичного суспільства.
Здається, старих знайомих я переконав.

Дивлячись на результати голосування сьогодні, я бачу ще одне підтвердження своєї правоти. Де шукати кандидатів на державну службу? Серед тих двох третин суспільства, які вірять клоуну, багачці без власного житла, газовому крадію, гудку Ахмєтова, зоофілу?
Які не здатні прорахувати хоч на один крок наслідки своїх дій?
А для більшості тих наших, хто здатен порахувати два кроки і більше, на жаль, на будь-якій посаді власна кишеня важливіша за державний гаманець. Яценюк (як приклад) на такому тлі виглядає білою вороною, і народ таким не йме віри, бо він "лисий очкарик" - за словами мого дядечка, якого я переконувати ні у чому не став.

От і попробуй вибрати.