Євро, євро... Треба брати приклад з Нікарагуа!

Старий комуняка Данієль Ортега, президент Нікарагуа, підписав днями закон що дозволяє будувати канал від Атлантичного океану до Тихого. Отако. Нарешті. Досі не будували, бо дозволу не було - тепер можна!

Лишилась маленька фігня, суто дрібниця, знайти 30 мільярдів баксів. Сама країна має ВВП (який разом з капустою так любить Пахло) трохи більше 2 мільярдів ненавидимих комуняками американських баксів, і біднішою за Нікарагуа у західній півкулі є хіба Гаіті. Але, погодьтесь, справжнього манагера це не зупинить. Полум'яний Данієль вже повідомив, що бабло дасть і Китай, і Південна Корея, Бразилія, Японія, Венесуєла і Росія, і всі разом - лишень за 49% відсотків. Правда, конкретно він ще ні з ким не розмовляв, але після підписання всі ж як ламануться! Білорусь однозначно підключиться...
Читаючи цю новину і схвальні відгуки російських сайтів, я мало не плакав. Не вистачає нашій владі креативу, і це всього лиш за кілька місяців до виборів (Ортезі ще 4 роки)!
Ну що у порівнянні з нікарагуанською ідеєю якась жалюгідна реалізація  "масштабного інвестиційного проекту російської компанії ЗАТ «Тверський нафтопереробний комплекс» з будівництва та експлуатації нафтохімічного комплексу вартістю близько 20 млрд. дол. США" (отуточки). Навіть якщо до них додати 0,1 млн російських рублів статутного фонду і врахувати неміряні поклади нафти, які на Житомирщині є, а як не є, то Бойка знайде!
Ні спочатку, начебто так, а почитаєш про Ортегу - не вражає.
Може, якщо об'єднатись, двиганути нацпроект чорноморсько-фінськозаливського каналу (ну, аби наплювати на Литву, Латвію та Естонію - конаючих у кризі членів НАТО й ЄС), а каналом до Коростишева підійдуть вишки Бойка (все одно у Ризі купували), а до Малина п'ятнадцять корветів Наталки Ямаюмрію, а все це Скорик архітектурно об'єднає з мостом через Керченську протоку, та ще пустити Хюндаї, а обабіч постануть ослінчики від Кернеса!
Ото така фуйня вийде, що будь яка Обама піде у імпічмент, а Меркель зріже нарешті свою косу!
І Житомирська облдержадміністрація прославиться у віках не тільки як "особливе місце на перинатальній карті України (Ірина Акімова)".
Але і як місце збору повних довбодзьобів, втім як і вся нинішня владна "вертикаль".