Чи визнає Кіршнер Мардельплатську народну республіку?

Володимир Путін, мандруючи Америками, не міг не завітати до Кристини Фернандес де Кіршнер. Аякже, президентка Аргентини ще у березні 2014 дивувалась, чому це світ визнав результати референдуму на Фолклендських островах (залишатись чи ні у складі Великої Британії), а референдум у Криму вважає нелегітимним.

Дійсно, чому? Хіба можна порівнювати березневе свято волевиявлення в Криму з імітацією демократії у глухому закутку наскрізь прогнилої Британської імперії?

Точну дату голосування окупаційна влада Фолклендських островів приховували майже півроку, оголосила разом з питанням референдуму лише за три з половиною місяці до голосування, збивши з пантелику справжніх патріотів русского міра… тобто, Великої Аргентини, чи як вони там себе називають. Об'єктивну картину радощів, які б отримали остров'яни від приєднання до Аргентини намалювати не дали - ну нема в Буенос-Айресі грошей на телеканали,які  можна порівняти з ОРТ, Россия 24, Russia Today та їм подібних. Навіть Кисельова нема. Задурені лондонською пропагандою рибалки та фермери не встигли придбати у місцевих воєнторгах військові однострої та новітню зброю. Аргентина не спромоглася висадити на острови “зелених чоловічків”. От і результат - 99,8% за те, щоби жебракувати у складі Сполученого Королівства.

Хіба це демократія?

Тож президент Росії особисто президентці Аргентини подякував, висловив.

І натякнув.

Вперше - ще у Москві, в інтерв’ю “Пренса Латина”.

“Россию и Аргентину объединяет более чем вековая история тесных связей и мощного взаимного притяжения. Говорят, что в каждом шестом аргентинце течёт хоть капля российской крови. Для многих выходцев из нашей страны Аргентина стала второй родиной.” http://www.kremlin.ru/news/46190

А щоби пані Кіршнер не сумнівалась, повторив у Буенос-Айресі.

“Для сотен тысяч выходцев из России Аргентина стала второй родиной” http://www.gazeta.ru/business/news/2014/07/13/n_6304133.shtml

Для Путіна, як відомо, головна мета життя - захист усього русскоязичного, навіть якщо воно цьому захисту чинить спротив.

І не мають значення відстань та гроші - тим більш, що з “Містралями” західне узбережжя Атлантики стає значнго ближчим до Самари і Пензи.. Кожний шостий з краплиною російської крові - це майже сім мільйонів, як на Донбасі!

І якщо “Русский дом” в Мар-дель-Плата проголосить себе “Мардельплатской народной республикой” -  хай пані президентка Кіршнер не каже, що не так Путіна зрозуміла.

Путін і БРІКС: нас разом 3 мільярди

Під футбольну самбу і гуркіт вибухів на Донбасі Путін відвідав Південну Америку.

Російські патріоти тішаться - "обійшов США з півдня! Росія повертає багатополярний світ!"

Поради з Латвії перед еміграцією до Фінляндії: "Вам треба бути разом з Росією!"

У шкільного товариша сестра живе у Латвії. Чоловік колишній військовий, росіянин за походженням, кидати квартиру у Ризі в 1991 не схотів, кинув службу.
"Русскоязичниє латиші". Треба знати латиську мову, інші знущання - вільні подорожі Євросоюзом, захист агресивного блоку НАТО. Жах.
Мають якісь бізнеси - люди не бідні, квартиру, здається продали, купили хутір. Жаліються, що за триста євро ніхто працювати не погоджується. Шукають, кому продати - останнім часом у Латвії вимагають у громадян пояснити походження статків.Звітувати мають всі громадяни, а страждають від цього русскоязичниє!
Тож збираються переїхати до Фінляндії - там начебто краще. Чи то податки менші, чи то фіскали білльш поблажливі.
А брату в Україні телефоном радять: "Ви маєте бути разом з Росією! Ми ж браття".

Кацапи всюди. У Рівному, зокрема. http://freedelivery.in.ua

Два рази купував якийсь китайський комп'ютерний мотлох у такому собі інтернет-магазині http://freedelivery.in.ua/
Проблем не було до сьогодні. Щось у них на сайті (виключно російськомовному) не запрацювало, довелось скористатись послугами онлайн-манагера.
Взагалі-то, продавців вчать прилаштовуватися до покупців. Наприклад, розмовляти тією ж мовою. А в Україні це передбачено ще й мовним законом Колєснічєнка-Ківалова. На це я і звернув увагу - можу вже стверджувати, кацапчіка:
























І отримав відповідь. Ну, і мою відповідь, відповідно:

 Купувати я нічого не буду, зрозуміло. На сайті запросив реєстраційні дані для позову до суду - за порушення мовного закону Колєсніченка-Ківалова.
Якщо читає хтось з Рівного - вирішуйте самі. УПА народилась на Волині.

Литвин відповів Томбінському. Два роки тому.

Посол Євросоюзу Ян Томбінський днями запитав, куди поділися гроші Євросоюзу на облаштування кордонів України.
На питання, адресоване начебто головному прикордоннику, генералу армії Миколі Литвину, виявляється, відповів його брат, нардеп Володимир Литвин.
Ще до того, як питання було проголошено.
Майже два роки тому.
Під час зустрічі з виборцями.
"Кожен краде там, де працює".

До чого готуватись, пане Президент?

Новий Президент України повертає до життя професію тлумачів. Зо два дні шукали приховані сенси інавгураційної промови, через сім днів дочекались виступу на засіданні РНБО. На хлопський розум, про план дій в умовах війни Порошенко мав би розповісти ще у залі Верховної Ради 7-го червня. Хай би промова була довша і менш оптимістична. Ми б послухали.

Шлапак порушує закон

Рух "Чесно" запропонував перевірити як кандидати виконують закон про вибори.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=751733528199691
Друзі, завтра й у неділю - так звані Дні тиші, коли заборонена будь-яка агітація за кандидатів у Президенти. Якщо ви побачите в ці дні плакати, які прямо чи непрямо закликають голосувати за БУДЬ-КОГО з кандидатів - фотографуйте і надсилайте нам на info.chesno@gmail.com із вказанням місця та часу зйомки. Проведемо ці вибори ЧЕСНО!

Оскільки у мене і моєї родини з гравцем молодої команди Черновецького складаються особливі відносини (від доньки вже є заява в міліцію), я радо вирішив посприяти.
Вчора від одинадцятої вечора  почалась "зачистка" території від шлапачної агітації. Але

Ахметов хоче війни? То дамо йому закон!

Учорашня заява Ахметова (голосом "Метінвесту") багатьох обурила, але, вважаю, мало кого здивувала. Роль султана у подіях на Донбасі ні для кого не була таємницею.
Що ж, воно і на краще. Позиція оголошена, і ми тепер знаємо, що Ахметов відкрито на боці ворогів України.
Можливо, найкращим рішенням був би ракетний удар з літака чи гвинтокрила по "невеликому" маєтку у Ботанічному саду у місті Донецьк. Але це не наші методи.
Тепер, коли Ахметов визнав, що його ціллю є утворення на сході аналога придністовської "республіки", український уряд має відкинути всі таємні домовленості про нейтралітет султана.
Ахметов має заплатити за війну, як платить зараз Росія за анексію Криму. І можливості для цього є.
Нагадаю, що кілька Нацкомісій з регулювання - зокрема, ринку електроенергетики, зв'язку - знаходяться під контролем Ахметова. Тепер люди султана мають бути негайно викинуті з цих установ. Всі урядові установи мають бути жорстко зачищені від агентів Ахметова.
Необхідно терміново почати ревізію всіх "приватизацій" колаборанта. Нагадаю, що такі активи, як "Київенерго" та "Укртелеком" були приватизовані з кричущими порушеннями законодавства України.
Експорт підприємств Ахметова відтепер має перевірятись з максимальною жорсткістю. Необхідно залучати європейські фінансові розвідки до викриття схем виводу капіталу з України Ахметовим. Повернення ПДВ підприємствам султана має бути - у межах закону, звичайно - максимально повільним.
Посіпаки агресора та терористів мусять бути покарані показово!  

Декому візовий режим з ЄС не завадить

Щойно на 5-му ригонедобиток рінатоманагер Вілкул виклав своє бачення шляху України. Що конкретно? Прочитайте будь-який виступ Лаврова, хіба що - замініть федералізм децентралізацією.
Ніяких союзів, нейтралітет...
Треба складати реєстр таких "співгромадян", і зробити його складовою частиною договру про безвізовий режим з ЄС.
Хай отримують візи до європейських країн за процедурою, що діє зараз.

Патріотизм і прагматизм. Від Сірка до Білого.

  Авторство широко цитованого на Майдані вислову “Рабів до раю не пускають” приписують Івану Сірку, козацькомуполковнику і отаману Запорізької Січі, який відмовився підписувати переяславські угоди та присягати московському царю.

Як протистояти російській пропаганді - ВАШІ ПРОПОЗИЦІЇ

Посполиті, є можливість передати пропозиції про боротьбу з російською інформаційною агресією до Держтелерадіо.
Якщо є ідеї - пишіть у коменти.
Розлогих текстів не потрібно.Треба, щоби пропозиція могла бути втілена як зміна до закону, порядку ліцензування і таке інше.

Мірошниченко і Пантелеймонов: обох...

Мірошниченка і Пантелеймонова треба нагородити. Причому обох, і однаково.
Це унікальний випадок, коли і переможець, і постраждалий, однаково достойні отримати по ордену на груди. Мірошниченко - за вдало проведений бій, Пантелеймонов - за свою натхненну діяльність на посту голови НТКУ.
Що там в Росії за таке дають? Орден "Дружби народів"? Ну, Путлер підбере.
Так, а Аронцю - щось від союзу кінематографістів раши - за кращу операторську работу? З рук Міхалкова і Говорухіна.
І всій партії "Свобода" - Ігнобелівську премію.

Їх відповідь Керзону, Чемберлену.... Меркель, Обамі, Кемерону...

Давній шанувальник Путіна, Aymeric Chauprade, повідомив світу про «беспощадный» ответ России” на санкції Заходу  http://www.realpolitik.tv/2014/03/la-russie-prete-pour-la-guerre-economique/. Переклад “на общепонятном языке” можна знайти, зокрема, тут http://glavcom.ua/news/191778.html.
Європа та США у паніці, щирі російські інтернет-патріоти у захваті  “Давно пора поставить прогнивший Запад на колени!!!” Патріоту, зрозуміло, міркувати над гаслами не треба: “партия сказала надо — комсол ответил “Есть!”
Для не хворих на російський патріотизм можна спробувати проаналізувати чим лякає “единая, неделимая” Захід, що так довго і невпинно загниває щонайменше півтора сторіччя.

Русские банки на Майдане

Несколько российских банков на Крещатике оказались в центре событий 18-20 февраля - во время штурма Майдана. 

К "Сбербанку России"  баррикада примыкает вплотную. Потери - два отверстия в стеклах дверей, судя по размерам - пулевые (я не специалист).

Час комісарів?

Невдоволення кандидатами до нового уряду мене аніскільки не дивує.
Ми прагнемо європейських стандартів, валимо комунстичних ідолів з постаментів, і наспівуємо "Інтернаціонал".
Пам'ятаєте?
"Весь мир насилья мы разрушим до основанья, а затем..."
Потім прийшло.
Кілька місяців комуністична Росія намагалась відбитись від ворогів, що оточували її, суворо дотримуючись догм марксизму - добровільність, виборність командирів розкази про чарівний світ, який очікує після перемоги світової революції. І отримувала лише ніщивні поразки.
А потім Троцький зрозумів, що потрібна кадрова армія. Почались мобілізації, до командування залучити царських офіцерів, приставивши до них політичних наглядачів - комісарів-більшовиків. Штурмом Києва у 1918 році командував підполковник Муравйов.
Що сталось потім, відомо.
Інститут комісарів у Червоній армії був ліквідований у 1942 році, бо вони стали просто заважати командирам.
Ми не врятуємо Україну, якщо не будемо використовувати людей з минулої влади (мова не йде про тих, по кому плаче тюрма).
Самі комісари її точно занапастять.

Читайте Конституції

Одразу повідомляю: я за негайну відставку Януковича. І дуже давно, з першого дня його президенства.

Прикладів порушень законів України цим громадянином більш ніж достатньо - і на посаді губернатора, і за часів його прем'єрств. Вакханалія, що триває з початку 2010 року - це просто логічний апофеоз його життєвого шляху.

Одночасно, хочеться, аби відсторонення відбулось максимально законно, а наслідки були позитивними для України. Ті, хто може допомогти нам вийти з економічної кризи, чекають від нас законно створеного уряду.

Що ми отримаємо від відставки Януковича?

Читаємо Конституцію, що діє сьогодні:

Стаття 112. У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6, 8, 10, 11,12, 14, 15, 16, 22, 25, 27 статті 106 Конституції України.

Прем'єр-міністра у нас нема, зате маємо Арбузова. Він вам подобається? Вважаєте, він буде кращим за Януковича?

Добре, ця редакція Конституції діє останні дні. Хоча - ви серйозно уявляєте, що Янукович підпише закон про повернення до редакції 2004 року? Якраз перед  підписанням заяви про відставку?

Вітаю! Ось як було у попередній редакції:

Стаття 112.  У  разі  дострокового  припинення   повноважень Президента України відповідно до статей 108,  109,  110,  111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України.  Голова Верховної  Ради  України  в період   виконання  ним  обов'язків  Президента  України  не  може здійснювати повноваження,  передбачені пунктами 2, 6-8, 10-13, 22, 24, 25, 27, 28 статті 106 Конституції України.

Безумовно, Рибак на посаді Президента України буде виглядати більш колоритно, ніж Арбузов. Другого можна хоча би тролити, другий, здається, є непридатним навіть для цього. Про придатність обох для вирішення нагальних проблем України годі й говорити.

На жаль, ми будем ще деякий час співіснувати з власником золотого унітазу, а задля скорочення часу цього страждання треба ставити ультіматуми не лідерам парламентської опозиції, а самому Януковичу і його оточенню.

І читати Конституції - на щастя, маємо аж дві.

Стосовно покарання Ахметова Європою

Зниження рейтингів дванадцяти українських компаній, серед яких три належать Ахметову, до переддефолтного рівня, дехто чомусь сприйняв як початок санкцій Євросоюзу проти найбільшого олігарха України.
Це зовсім не так.
Багато людей в Україні сприймають Євросоюз та США як повні аналоги СССР, або десяти його уламків (за виключенням Литви, Латвії, Естонії, Грузії та Молдови) - генсек, тобто, президент сказав - це/ці погані, і, незалежно від форми власності та політичних поглядів, всі одразу зрозуміли - дійсно, це/ці погані.
Рейтингова агенція Fitch е організацією ПРИВАТНОЮ, і гроші заробляє, просто кажучи, продаючи свої прогнози. Як будь-яка комерційна структура, що отримує доходи не від пиляння бюджетних коштів (що на Заході взагалі важко робити), а продаючи якісно зроблений продукт, Fitch, як то кажуть, має на увазі вказівки урядовців будь-яких країн.
Українських, до речі, теж.
Fitch лище констатує факт.
насправді, санкції проти Ахметова (і ще кількох дрібніших українських олігархів) ввів особисто Янукович.
Але не телефонним дзвінком, факсом, е-мейлом чи постом у твіттері чи фейсбуці - а своєю безглуздою економічною, зовнішньо- та внутрішньополітичною діяльністю.
Санкції Заходу - ще попереду.

Маніакальна чистоплотність

Із запізненням усього лише на годину з антимайдану прийшли матисалдатів. Прибирати.

 Робота закипіла. Наймолодша матисалдата вправно узялась за роботу...

Чучхе від Януковича: прокрастинація і експропріація

Дві постанови НБУ, прийняті наприкінці минулого тижня, 48-ма і 49-та, яскраво демонструють відданість уряду Януковича двом принципам: відтягувати прийняття рішень (прокрастинація) і забирати все, що можна забрати (експропріація). 

Під гаслом боротьби з валютними спекулянтами підприємства позбавили права вільно розпоряджатись власними коштами — поки що не всіма, і поки не надовго: лише тими, які призначені для розрахунків з іноземними партнерами, і лише на тиждень. Все це — заради досягнення вже не стабільності, а лише іллюзії стабільності — хоча б на кілька днів. 

Провладні “експерти” вже оспівують мудрість уряду — так само, як співали осанну продажу валюти по паспортам і планам введення 10% податку на продаж валюти. Дійсно, навіщо посполитим ці кляті бакси? От у СССР долара взагалі не було - а жізнь била очєнь харошая! Телевізори “Бєрьозка”, автомобілі “Москвич” і газована вода з сиропом по три копійки.

В СССР долари, франки, фунти могли потримати у руках лише гебісти, дипломати, та криміналітет. У принципі, кожен, хто тримав долар на території першої держави робітників і селян, міг вважатися злочинцем. Для укріплення відчуття переваги над Заходом, що невпинно загнивав, у «Ізвєстіях» щотижня друкували курс рубля до долара: то це було 68 копійок, то 75, то навіть 56 - на початку 1991 року. Проста радянська людина могла тішитись, що ціна його “Москвича” коливається в межах від десяти до п'ятнадцяти тисяч доларів, поки країна впевнено будує комунізм, з настанням якого гроші взагалі будуть не потрібні...

Курс долара до рубля існував сам по собі, життя само по собі. Ті, хто працював за кордоном, замість валюти отримували «чеки», які міняли на три рублі, потім на чотири, на шість, потім на десять...

А рубль, на думку Госбанку СССР, лишався дорожчим за долар аж до квітня 1991 року. Втім, у 1991-му офіційний курс не мав уже жодного значення - за зелений папірець з портретом Вашингтона громадяни були готові віддати і тридцять, і п'ятдесят, і сто жовтих папірців з портретом Леніна.

Скільки статків з'явилось завдяки цьому психологічному феномену, можна тільки здогадуватись.

Мабуть, хтось покращив свій фінансовий стан за часів одночасного існування двох курсів валюти - офіційного і неофіційного, що відрізнялись у два рази — у період першої навали міцних господарників з шахтарського краю на економіку України у 1993-1994 році. Бюджет не виконувався, зарплатня до працівників приходила із запізненням, але офіційний курс купонокарбованця не рухався. Щоправда, доступ до валюти за офіційним курсом мало обмежене коло установ, які, за чутками, були пов'язані з очільниками уряду. Ці наклепи настільки обурили виконуючого обов'язки прем'єр-міністра тов. Звягільского, що потім він три роки відпочивав від українських правоохоронців у Ізраїлі.

Час спливає, змінюються покоління та обличчя, а методи і результати роботи синів Донбасу лишаються непохитними.

Не допомогло кейнсіанство за Азаровим - переходимо до монетаризму за Арбузовим. Ми знову матимемо кілька курсів гривні. Щонайменше два: на сьогодні і на шостий операційний (робочий) день після сьогодні. Саме стільки тепер чекатимуть підприємства можливості купити валюту. Чекатимуть і гроші підприємств - відповідні суми гривні будуть заморожуватись у банках. Вгадають курс - отримають валюту для розрахунку з закордонним постачальником, не вгадають — будуть чекати ще шість днів.

Вочевидь, вже найближчими днями значно зросте попит на послуги фахових віщунів та ворожбитів

І все це — заради доповіді дарагому Леоніду Іллічу шановному Віктору Федоровичу: кризу подолано, курс стабілізовано, можете призначати мене прем'єром.

Останній кадр

Засновник ЧК Дзержинський щиро любив дітей, і особисто розстрілював людей.

Керівник СС Гіммлер щиро любив дітей, і втратив свідомість під час візиту до концтабору.

На жаль, ці люди не могли віддати усе своє життя час тим, кого любили. Важка та відповідальна справа розбудови ідеального суспільства вимагала займатись ще й державними справами.

Створювати та розбудовувати правоохоронні органи і підтримувати їх високу боєздатність та ідейно-політичний рівень...

Розробляти, сприяти затвердженню та впроваджувати у життя суворі, але справедливі закони, які сприяють згуртуванню народу навколо лідера країни задля досягнення високої мети — побудови ідеального суспільства.

Кінець кінцем, опікуватись створенням достатньої кількості тюрем та концтаборів, аби поодинокі екстремісти та радикали не заважали народу гуртуватись навколо.

Нам невідомо, чи дуже любить Захарченко дітей. Ми не дізнаємось про це  і багато іншого з його автобіографії, бо він її ніколи не напише — дарма, що не тільки генерал, а й колишній журналіст. А в протоколах слідства і вироках суду такі деталі лишають поза увагою.

Наразі можна сказати, що Захарченко дуже любить свою роботу і своїх підлеглих. Він щорічно добивається збільшення бюджету відомства. Він піклується про добре оснащення міліціянтів — шоломами та бронежилетами, кийками та вогнепальною зброєю, сльозогінним газом і гранатами, водометами та сучасними автомобілями.

Він наполегливо працює над підтриманням морального духу та політичною освітою міліціянтів — і це йому вдається. Як і у благословенні радянські роки, нині на теренах України небезпечно ходити з жовто-блакитними стрічками та розмовляти українською.

Плідна робота Захарченка, неодноразово відзначена високими військовими званнями та державними нагородами, неабияк сприяє підвищенню престижу українських правоохоронців в очах нинішньої влади.

Маленьким непорозумінням лишається хибне уявлення українських громадян про славних захисників правопорядку. Втім, виправити його неважко — ще минулого року Захарченко вирішив, що для цього достатньо зняти телесеріал про міліцію http://www.pravda.com.ua/news/2013/05/2/6989322/. У сусідній країні таких серіалів достобіса — і народ свою поліцію любить.

Матеріалу для серіалу зафільмовано достатньо. 29-го листопада, 1-го та 11-го грудня, 19-го, 20-го, 21-го, 22-го, 23-го січня...

Лишилось лише зробити останній кадр. Де написано:

Кінець

Майдан готовий

 Кількість людей, що йдуть зараз на Майдан значно перевищує кількість тих, хто з нього виходить.
Я не помітив, щоби жінок і молоді тут зараз менше, ніж зазвичай.
Барикади укріплюють мішками із снігом та покришками.
Всі зосереджені, але усміхнені.
Переважний настрій - "хай спробують"
Кажуть, що ВВ-шніки на Грушевського змерзлі і перелякані.
У небі - чорний дим покришок, які там горять.

 Я молю Бога, щоби вони не спробували...

Аріфметіка, мля!!!

Около часа 30 активистов танцевали с радужными флагами частники флешмоба в защиту прав сексуальных меньшинств, собравшиеся на Бессарабской площади в Киеве, не смогли пройти на Крещатик – их не пустила майдановская охрана...

Що це було?

Не тільки я ошелешив від сміливої заяви до сьогодні нікому не відомої Громадської ради Майдану.
Можна сказати, від жаху здригнулась вся президентська вертикаль, Янович перейшов на польску мову, а у Чикаго температура піднялась на двадцять градусів за Фаренгейтом.
Отак не побоятись, вийти і заявити - всі нах... тобто, не всі, а прогнила апазиція, і не з пляжу, а з політичної арени!

Трохи про мистецтво, епістолярний жанр та паролі.

Тихого січневого дня, між святами, вирішили з дружиною відвідати художній музей. Змавпувати, так би мовити, поведінку пересічних європейців — мешканців, наприклад, Амстердаму, де таких закладів більше чотирьохсот. Тобто, якщо раз на тиждень влаштовувати культпохід, то найближчі вісім років проблем з дозвіллям ви мати не будете. Сходити, обговорити враження з сім'єю, розповісти друзям. Порадити — чи, навпаки, відмовити відвідати... Культурна подія!

Продолжайте движение! - Продолжаю...

М.Жванецький

У перебігу свят ми якось призабули, що простір нормального життя не розповсюджується на “урядовий квартал”. Напроти стадіону “Динамо” вулицю Грушевського перекрита

Хуторські теоретики

Ехала сегодня на такси в аэропорт. Зашел разговор с водителем о митингах- жуткая путаница в головах у украинцев- абсолютное непонимание что такое Евросоюз и что будет: мнение введут евро, все будет дорого ( те же цены но в евро- те в 10 раз дороже) , откроют границы - все уедут на заработки! Глупости! Ни о какой евро зоне речь не идет, об открытии границ пока тоже!! Вот о чем должны думать лидеры оппозиции: объяснить гражданам о чем это вообще? А все думают только о переделе власти!! Грустно..

Скромна чарівність комунізії

Дружина випадково стала свідком придбання комунякою Голубом парфумерії у бутику "Брокард".
Не у тому "Брокарді", що під Майданом, де запах парфумів змішується з димом вогнищ. Ця крамниця знаходиться у "Мандарин-Плазі", поруч з "Пінчук Арт Центром", салоном "Ферарі" - коротко кажучи, просто у гнізді буржуазних розкошів і декадансу.
Дружину вразила не вартість придбаного Голубом - щось на чотирнадцять тисяч гривень. Кінець кінцем, і платимо ми депутатом непогані гроші, і комуняцька фракція нещодавно прийняла кілька доленосних рішень... Чи навпаки, не прийняла? У будь-якому випадку, бонуси мали отримати. Знову ж, новий рік незабаром, друзям і коханкам товаришкам по партії треба щось подарувати.
Мою дружину вразило те, що український комуніст не придбав жодного флакону "Красной Москвы", "Ландыша", "Саши" чи пролетарського бестселера усіх часів та народів "Тройного одеколона".
Так і пішов з пакетами, набитими продукцією, виробленою приниженим і пригнобленим - аж до примусових одностатевих шлюбів - пролетаріатом країн НАТО та ЄС.
На відміну від моєї дружини, я особливої зради ідеалам комунізму у цій події не бачу.
Лєнін, наприклад, кохав Інесу Арманд, а не Надєжду Крупскую.

За прапор Євросоюзу

у Черкасах судять активіста Євромайдану...

Владу Рівненщини хочуть покарати...

У Тернополі... 27 листопада міліція відкрила кримінальне провадження...

А у самісінькому центрі Києва, на державній установі, очолюваній регіоналкою Лукаш - 

і це - за кількасот метрів від офіційної барлоги Януковича.

Куди дивиться Генпрокуратура?

Он дагаваріцца за газ

- у нєго в Москвє всє знакомиє, - так пояснила свій вибір між Кравчуком і Чорноволом на виборах 1991 моя колежанка. Потім вона голосувала за Кучму — бо він теж обіцяв. Потім вона зникла, можливо, нарешті поїхала до Канади, де мала родичів. Заливши нам Того, Кто Дагаваріцца За Газ.

О ця магічна речовина, що на 98% складається з метану — газу без кольору та запаху!

Наші сусіди на Заході накривались парасолем НАТО, змінювали саму сутність своїх посткомуністичних держав, аби відповідати вимогам членства у Європейському Союзі.

А більшість українців все чекала, коли прийде Той, Кто Дагаваріцца За Газ.

І навіть коли обрали того, хто не обіцяв домовитись, швидко побачили, що йому теж дуже кортить дагаваріцца.

Нам потрібен Той, Кто Дагаваріцца За Газ, бо Пінчуку треба віддячувати Елтону Джону за безкоштовні концерти, його дружині час від часу потрібно безкоштовно роздавати презервативи, а продукція його заводів неконкурентна. Бо у Лондоні дорожчає нерухомість, а ціни на ахметівський чавун і сталь падають. Бо регіоналу з обличчям Шарікова необхідна краватка за пітори тисячі баксів. Бо хлопчику з нівідкіля треба утримувати футбольний клуб і медіахолдінг. Бо Фірташу... бо Фірташу просто потрібен дешевий газ.

Наші сусіди не розуміли, не розуміють, і, схоже, ніколи не зрозуміють, що для особистого щастя та процвітання кожного громадянина потрібен Той, Кто Дагаваріцца За Газ. Що заради цієї високої мети можна терпіти корупцію, фальсифікації виборів, тушок у парламенті, брехливий уряд, гауляйтерів замість мерів, неправедний суд, удари кийками, міліцейські тортури, продажну пресу — і ще багато чого.

Вони вважали — і вважають досі — що президенти, депутати парламенту, прем'єри і члени уряду, суди, прокуратура, поліція і спецслужби потрібні лишень для обслуговування потреб громадян. Що журналісти потрібні суспільству і державі для висвітлення проблем суспільства і держави, а не для звеличення Того, Кто Дагаваріцца За Газ.

Вони втрачали цілі галузі промисловості — і створюють нові підприємства. Їх не привозив президентським літаком Той, Кто Дагаваріцца За Газ з Китаю, Куби чи Кіпру — капіталісти від Токіо до Сан-Франциско самі приходять до країн, де закони діють, суди судять, правоохоронці забезпечують правопорядок, а громадяни вільно користуються своїми правами.

Де доля країни зранку не залежить від того, з ким головний чільник провів вечір напередодні — з комісаром Євросоюзу чи з з друзями бурхливої юності.

Де нема Того, Кто Дагаваріцца За Газ.

Кров Майдана. Попіл Клааса

Це кров на Майдані. На протилежному кінці.

Попіл спаленого Клааса стукав у сердце Тіля Уленшпігеля.
Кров Майдана  б'є у наші серця.

Батько Вітчизни, або Pater Patriae Віктор Федорович

Як і більшість людей, я не люблю розлогі промови політичних діячів. Хочеться лаконічності. Тому промови Віктора Януковича, як на мене, просто ідеальні - “ноги повідриваю”, “голови повідкручую”  і  в такому дусі, включаючи класику про «этіх казлов, каторые мєшают нам жить». Коротко, ясно, чесно.Якщо питання ставиться — то руба: “«Скільки нам ще не вистачає, Валерію Івановичу?  далі тут

На ригосцайтах Беркут б'ють!

У стрічці новин побачив заголовки новин про звірячу поведінку мітингувальників на Євромайдані.
Побили ногами беркутівця! Але пошкоджень не отримав.
Я був очевидцем події.
Банда мусарів колоною знесла МАФ (три мозузки і плівку, аби сховатись від дощу) біля стели Незалежності, і стала відступати. Ніхто їх не чіпав - скандували "Ганьба", фотографували, фільмували.
На місці МАФу залишився лежати беркутівець...
Толпа миттєво розступилась - всі зрозуміли, що нас провокують. До мусара підійшла дівчина, присіла, підняла на ноги, і розвернула обличчям до консерваторії - туди відійшло кодло його таварішчєй. Мудило зробило крок, чомусь розвернулось на 180 градусів, і полізло на людей. Він не бив руками, просто нахиливши голову, тикав шоломом - кому в обличчя, кому у груди.
Люди відступали.
Не отримавши протягом приблизно хвилини жодної відповіді, мусар розвернувся і побіг до своїх.

Зазвичай, під час борюкань з нами ці козли міцно тримають один одного. Якщо когось висмикують із строю, до нього приєднується таварішч. Вони обіймаються, підставляючи під удари (яких ми їм поки не завдаєм...) спини і дупи, і, кружляючи, відходять. Одинаків я практично не бачив - завжди хтось приєднується.
І виходять непошкодженими.
Поки що.

Ранок і вечір Майдану

Оскільки вночі з суб'єктивних причин я був дома, 22-го приїхав на Майдан десь о 6:40.
Звертаю увагу - я не перевів годинника у ціфромильниці, насправді це 7:50. Мусарів вже везуть на роботу.

Традиція...

Сьогодні вранці я згадав, що саме під керівництвом Фоменка років двадцять тому "Динамо" порвало у Києві "Барселону" 3:1.
Ми були щасливі два тижні.
"Динамо" поїхало до столиці Каталонії, і продуло. Ребров  забив перший, а потім нам накидали чотири.
Я нікому про це не казав сьогодні.
Хоча, мої спогади навряд чи впливають на результати тих, за кого я вболіваю.

Кілька вечірніх думок

Звичний вечірній маршрут додому довелось троха змінити.
На вимощеній доріжці, яка щовечора допомагає трохи скоротити дорогу, дебелий юнак справляв малу потребу. Його менш кремезний товариш тримав пляшки с пивом - аби не забруднились, стоячи на грунті.
Гігієна - то наше всьо...
Дебелий радісно іржав - можливо, від насолоди. Скоріш, аби попередити жінок та дітей (пів на восьму вечора, люду на вулиці багато) про наближення до чогось...
Справа для цього закутка не дуже дивна, все ж таки вже чотири квартали від ЦВК, опорний пункт ментури аж навскоси через дорогу, а крамничка типу МАФ прямо біля зупинки... Спокійне місце... Але зазвичай дядьки (жінок не бачив жодного разу) відходять подалі від тропи, у кущі. Хоча які там зараз кущі - листопад...
Першою рухом було викликати міліцію. Ну мають же вони хоч інколи займатися тим, чим мають займатися! Тай мусора теє... Сьогодні зранку берегли Герегу та Попова від киян - від мене, серед інших, також. Було нас там, правду кажучи... Но мусора ж були усі... Втомилися... Відпочивають... А тут підриватись, якихось сцикунів ловити...
Та й здати пацанів ментам... Якось не по пацанські
Другим рухом було йти бити пику. Я ж чоловік! А тут неподобство! Дружина поруч, жінки з дітьми з садочків-шкіл повертаються! Але їх двоє... Загальна вага більше моєї щонайменше вдвічі, загальний вік менше відсотків на 20... І боксом я ніколи не займався...
Третім рухом і був єдино правильний - троха обійдем.
Та і хлопці ж - вірогідністю 90% - проти партії з одного району. І з вірогідністю десь 66% - за вступ до Євросоюзу...
Та й усі ж спокійно обходять - тротуарів вистачає, а ліхтарі світять не дуже, можна і не помічати.
А прийшовши додому, почитати щось ліричне - особливо, написане у країні, від якої ми стрімко віддаляємось...

Вот человек какой-то мочится
В подъезде дома моего.
Ему, наверно, очень хочется,
Но мне-то, мне-то каково?

Нарушить плавное течение
Его естественной струи
Не позволяют убеждения
Гуманитарные мои.

Пройти спокойно мимо этого
Не в силах я, как патриот...
Что делать, кто бы посоветовал,
Но вновь безмолвствует народ.

http://www.irteniev.ru/verse.php3?id=00000151

Раптове свято

Голова київського осередку партії з одного регіону, колишній член КПСС, колишній працівник КГБ СССР (хоча, кажуть, колишніх гебістів не буває), український чиновник середньої ланки, Олександр Попов домовився за вихідний день для киян з головою тієї ж партії, чиновником вищої ланки, Ніколаєм Азаровим. З нагоди “освобождєнія Кієва от хвашістскіх окупантов” (з відпрацюванням дня відпочинку у найближчу суботу).

Обіцяно форсування Дніпра, концерти і салют. З огляду на осінню прохолоду, голого тіла буде небагато — почекаємо до травня. 

Зрозуміло, переможці мають право і можливість безупинно святкувати і веселитися, натомість переможені мають багато і наполегливо працювати.

На урочистості під'їдуть видатні антіхвашисти української сучасності — думаю, Азаров і Клюєв будуть обов'язково. Саме у колишній складовій націонал-соціалістичної Великої Німеччини їхні діти і родичі купують нерухомість і тримають гроші. За правом переможців. Приїдуть на броньованих мерседесах — аби наочно показати могутність колишньої складової соціалістичної (у ленінському варіанті) Російської імперії.

Підстаркуваті піонери, що не дограли у “Зарніцу”, продовжать цинічний танок на кістках мільйонів людей, що загинули у безглуздому смертельному двобої, розпочатому двома маніяками різних версій соціалізму.

Продовжать безглуздий танок переможців, який безупинно триває на телеканалах Фірташа, Пінчука, Ахмєтова, Коломойського, і інших, менш заможних і відомих. Там щоденно під геніальним керівництвом, малою кров'ю, могутнім ударом звільняють міста і села. Суворі, але справедливі, хлопці зі СМєрШу ловлять і безжально карають тих, що стріляють у спину, німецьких і американських шпигунів та їх прислужників...

Хоча, американці начебто були союзниками? Так німці деякий час теж були союзниками...

А тим часом на кордонах з матушкой-Росієй старші брати по зброї натягують колючий дріт, затримують вагони і фури з товарами, виробленими на заводах тих же Пінчука, Ахмєтова, Коломойського, і інших, менш заможних і відомих.

Відданості ідеалам Совєцкой Родіни замало для безперешкодного руху товарів і послуг.

Фірташа це поки не стосується — він везе з Росії газ за невеликі гроші. Поки що.

Може, раптова гульня з нагоди “визволеня Києва” поверне любов московських очільників до зрадників-хохлів? Так головний історик Росії уже кілька років тому відкрив, що націонал-соціалістичну Німеччину і без України перемогли б.

Чи може, це спроба нагадати знахабнілій у вимогах цивілізованого поводження Європі - звідки приходили навали гунів, аварів угрів, татар і безлічі інших?

Хто зна, що саме має на думці український чиновник середньої ланки, призначений керувати інертним і водночас непокірним Києвом. Звітувати перед мешканцями міста він не зобов'язаний.

До речі, якщо ви спробуєте дізнатись, хто займався повсякденним життям Києва під час німецької націонал-соціалістичної окупації, треба набирати у пошуку не “гауляйтер Києва” (вам накидає сотні посилань “гауляйтер Києва Олександр Попов”), а “бургомістр Києва”.

Але це інша історія.

До раптового свята вона жодного стосунку не має.

Діалектика...

Під час перебування на Донбасі дізнався, що опинився на авангарді рехворм. Заради цього варто не помічати нереформовані дороги - добре, хоч не покращені - і вийти живим з автобусу Луганськ-Маріуполь у Донецьку.
А гучні заяви про корупцію - адназначні інсінуації помаранчевих недобитків.
Пережити б завтра історичний візит...
Приїхати з Києва через Луганськ до Донецьку - і нарватися на те саме чмо...
Діалектика, бл...

Кияни обиратимуть голову. Але не у Києві.

Днями Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування скінчив титанічну працю. Голова комітету, християнський демократ Жванія (а ви вважали його регіоналом?) заніс величезну теку (може і не одну — сімдесят дев'ятьпроектів постанов, подань та пояснювальнихзаписок) Голові Верховної Ради, регіоналу Рибаку.

Суворо дотримуючись літери та духу закону, комітет пропонує українському парламенту призначити вибори міських голів майже у вісімдесяти нашої демократичної Батьківщини. Десь мер пішов сам, десь його повели у місця не дуже далекі, когось Господь покликав — а влада ж має бути безперервною! І народно обраною.

Кияни теж оберуть собі голову. Ті, які мешкають у селищі Киянка Єльчинського району Житомирської області. 

Бо Богу богово, а Цезарю цезареве. Невідомо як у Жванії складаються відносини з Богом, а от що потрібно нашому цезарю він знає точно. У даному випадку — що не потрібно. Пам'ятник Магдебурзькому праву у Києві потрібен, бо на його черговому за двісті років відкритті можуть файно позувати прем'єри і віце-прем'єри, і цезаревому оку приємно через ілюмінатор гвинтокрила помилуватись. А от саме право зараз не треба, ще не час, кияни (які у місті, а не у селищі) ще не дозріли.

Що з того, що у п'ятнадцятому сторіччі литовські князі вважали, що кияни здатні своїм розумом обирати розпорядника коштів міського бюджету — хто ті князі були? Католики, практично — члени НАТО. Де їм було збагнути особливості українського місцевого самоврядування - як відомо, “что русскому здорово, то немцу смерть”. І навпаки відповідно.

Вибори лише шкодять стабільності і, перепрошую, реформам. А за більш ніж річної відсутності у Києві голови влада у місті є стабільною, а головне — надійною. Хтось зауважить про брак легітимності - але хіба партія Януковича не набрала на парламентських виборах у Києві 10%? То хто, крім Попова може безкарно пилити київські гроші? Хіба не набрала Герега аж 32774 голоси під час тих самих виборів? Хіба це не свідчить про підтримку? Хіба не мешканці Києва у 2008 голосували за “Столичні реформи”, “Республіку Київ”, “Киян”, “Ініціативу”, “Відродження Києва”, “Демократичну партію України”, “Соціальну справедливість”, “Спортивний Київ”, “Сильну Україну”? Самі назви добряче протушкованих фракцій яскраво свідчать, що саме робить безсмертна Київрада VI-го скликання киянам — республіку, спорт, ініціативу, вибачаюсь, реформи і багацько інших приємних речей..

Хтось зауважить, що таких партій у підсумках київських виборів 2008 року не знайти — то що поганого, що люди усвідомили свої колишні помилки, рішуче відкинули помаранчеве минуле і влились у стрункі лави будівників регіоналізму? Треба дати людям можливість відпрацювати довіру!

Тим більше, програма партії видатного християнського демократа, а за сумісництвом голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, так і каже: “Людям насправді байдуже, яку партію представляє їх мер чи голова сільради. Головне, щоб вирішувалися їхні щоденні проблеми, сьогодні і зараз, а не в примарній перспективі.”

Прикро, що киянам дійсно байдуже. Навіть не зважаючи на те, що їх щоденні проблеми не вирішуються.

Львів у Києві

Сім'єю пішли до Мистецького Арсеналу, на останній день Львова у Києві. Хоч і декорація, але щось у тому було

Про безкінечність українського залізничного маразму

На цьому тижні перебував у відрядженні у Донбасі. Про донецький аеропорт вже написано багато - можу підтвердити, такий він і є: великий і пустий. А от про донецький залізничний вокзал згадують рідко, а він вартий розмови.
До Євро 2012 до старої будівлі добудували величезний акваріум:

ЮЗЖД. На вічні віки. Амінь.

Нещодавно десь промайнуло цілком патріотичне питання - а чому деякі наші залізниці носять назви совєцьких часів - Південно-Західна (а не Київська), Південна (а не Харківська). Давно, мовляв, треба перейменувати!

Не треба.

Ми зібрались тут щоби захистити святе!

- Заволав у мікрохвон дядько з червоною пикою близько о пів на дев'яту.
Під резиденцією київського гауляйтера - колишньою Київською міською радою - його було чути чудово. Не тільки завдяки гучномовцям - на ахметівській перебудові ЦУМу сьогодні було тихо. На відміну від дня попередньої спроби блокувати - тоді там щось гучно довбали.
Захисники святого почали збиратись давно. На Пушкинській, біля воріт, через які заїжджають діячі "Блоку Черновецького", тепер подільники Попова, стояла купка таких бюджетників. Вчителі фізики?

До чого тут вітчизняний виробник? Просто грошей катма.

Нинішня влада гарячково шукає джерела грошових надходжень, прикриваючи правду про жахливі бюджетні дірки гаслами про соціальний захист - або про порятунок вітчизняного виробника.

На адресу західних автокомпаній лунають закиди про злісне небажання приходити в країну з чудовим інвестиційним кліматом.

В Академии наук Заседает князь Дундук.

Днями у розмові знайомий висловився стосовно моєї (незакінченої) аспірантури:
- Три роки життя дарма...
- Не дарма, - заперечив я, - Наприклад, я дізнався, що академіки звичайні люди. І мало розуміються на проблемах, які досліджують.

Все залежить від людини. На жаль.

Сьогодні святковий день - для Лєри, для мене, і для мого сина. Сьогодні ми отримали повідомлення "про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем". Людською мовою, мій син більше не є ФОПом. Навіть юридично.

Відновимо історичну справедливість!

Під кінець совєцьких часів, коли заговорили про відновлення історичної справедливості, мені спадало на думку - чому завод "Більшовик" у Києві є, а фабрики "Меншовик" нема? Хоча вулиця Плєханова є...
От і зараз майнуло - чому меморіальна дошка Столипіну у Києві є... хоча ні, вже неиа, хоч і тимасово, а меморіальної дошки Богрову нема?
Чи не на часі відновити сторичну справедливість?
Ініціативу давно мали б проявити наші анархісти - вони ж десь є, до виборчих комісій попадають. Радо приєднаються і наші єврейські організації - гадаю, зусиллями Коломойського, Пінчука, Рабиновича і Суркіса дошку можна зробити із золота, а не з банальної бронзи. Само собою, комуністи - корені ж одні, он Бакунін Паризьку комуну підтримував - грошей не дадуть, звичайно, але галасу піднімуть. СБУ та МВС мають долучитися - людина ж співпрацювала з органами.
А нам лишиться лише радіти за відновлення справедливості.

Як завжди-40

На дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8  або 5.11  забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.                                                                                                                                                                                             Правила дорожнього руху, ст.17.1

Як завжди-39

Зайшов на сайт генпрокуратури.

Ти хто такий???

Щойно побачив напівзнайоме обличчя в телевізорі. Воно сказало, що знає, хто пограбував киян - звичайно, апазіція.
Я швидко згадав, хто це.
Це те чмо, яке всі кияни лайкою згадували у кінці березня - а воно рятувало Київ від снігу у Відні. А трохи пізніше закопувало каштани на Хрещатику - рожеві, італійські, за спеціальними цінами.
попОв його прізвище.
Я лише не можу згадати, скільки за нього проголосувало на виборах.

Покажіть, де це написано

       Коли чергове чую ригівську мантру про "принцип безперервності влади, закладений у Конституцію", пригадую одну свою юридичну пригоду.

Під КиївЗрадою.

Щире побажання кагєбісту.

 Мусора починають захищати Конституцію... перепрошую, злочинне угрупування колишніх депутатів Київради.

 Мусора охороняють злочин - порушення ст.141 Конституції України.

Троха "Спільної Справи"